Як гукнеш, так і відгукнеться

Як гукнеш, так і відгукнетьсяЖили собі двоє братів. Вони все робили разом: спільно поставили будинок на двох, купили в складку осла. Свої невеликі прибутки вони ділили порівну і жили хоч і не в розкошах, зате в мирі та злагоді.
Та ось один з братів знайшов у землі скарб. Жадібність спалахнула в його серці, і він вирішив приховати знахідку. Збудував собі новий будинок і почав жити окремо. Запишався так, що куди там. Бідного брата він і знати більше не хоче. А жаднюга зробився такий, якого ще світ не бачив.
Прийшов він якось до бідного брата та й каже:
– Я хочу забрати свою половину будинку. І половину осла також – буде сякий-такий харч собакам.
Почув бідний брат ці слова і почав просити багатого брата:
– Будь ласка, не роби цього! Коли ти зламаєш свою половину будинку, то й моя розсиплеться. Я тобі заплачу за твою половину будинку і за твою половину осла.
Але багатий брат не погодився:
– Ні, не хочу. Те, що належить мені, те моє. А те, що моє, я хочу забрати й заберу. І не треба мені натомість ані грошей, ані чогось іншого.
Прийшли вони до судді.
– О суддя! – сказав бідний брат.– Вислухай нас і розсуди. Ми – брати. Жили бідно і все ділили порівну. Разом поставили будинок, купили осла в складку. Тепер мій брат розбагатів. Він поставив собі новий будинок – пишний-препишний. У нього тепер величезні отари худоби. І от він хоче зруйнувати наш старий будинок і забрати свою половину, зарізати осла і також забрати половину. Я просив його залишити мені будинок і осла, але він на це не пристає. Я пропонував йому гроші за півбудинку й півосла. Але він і на це не згоден. Тому-то ми й прийшли до тебе, щоб ти розсудив нас.
Вислухав суддя бідного брата і звернувся до багатого:
– А що ти скажеш?
Багатий брат сказав таке:
– Справедливий суддя! Хіба не може всяк робити зі своїм добром усе, що хоче? Я ж не прошу, аби брат віддав мені те, що належить йому. А він зазіхає на те, що належить мені.
Суддя сказав бідному братові:
– Навіщо ти заважаєш брату робити зі своїм добром усе, що він хоче? Хай зламає будинок, заріже осла і візьме свою частку того й того.
Пішли брати від судді. Бідний – сумний та невеселий, а багатий – радісний та щасливий.
Бідний брат сказав:
– Це вирок нерозумного судді.
А багатий брат заперечив:
– Хай буде так, як постановив суддя.
Багатий брат зарізав осла, а тоді покликав слуг і звелів ламати будинок.
Тим часом бідний брат виніс зі своєї половини будинку сяке-таке майно і почав підпалювати будинок. Побачив це багатий і закричав:
– Не підпалюй будинку, бо загориться й моя половина!
А бідний на те:
– Ніхто не має права завадити мені робити зі своїм добром усе, що я хочу. А я хочу спалити свою половину будинку і посадити на цьому місці боби.
І знову пішли вони до судді.
Вислухавши їх, суддя мовив:
– Те саме, що я сказав вам минулого разу, скажу й тепер. Кожен має право робити зі своїм добром усе, що йому заманеться. Один може ламати
будинок, аби забрати свою половину, а другий палити свою половину. Пішли брати від судді.
Багатий озвався:
– Це вирок нерозумного судді.
А бідний у відповідь:
– Хай буде так, як постановив суддя.
І він спалив свою половину будинку, а разом із його половиною згоріла й друга – братова.
Після цього бідний брат перекопав землю й посадив боби. Коли боби виросли, син багатого брата нарвав із грядки стручків і поїв їх.
Бідний брат привів хлопця до батька і сказав:
– Твій син з’їв мої боби. Я розріжу йому живота і заберу їх.
Багатий брат почав прохати його:
– Ой, не вбивай мого сина! Я дам тобі інших бобів замість тих, які він з’їв.
Але бідний брат на те відповів:
– Ні, інших мені не треба. Я хочу мати свої боби.
Багатий брат упав навколішки і почав благати:
– За твої кілька бобів я віддам тобі цілий мішок – тільки не вбивай моєї дитини.
Але бідний брат стояв на своєму:
– Мені не потрібні твої боби – навіть цілий мішок. Мені потрібні ті, які з’їв твій син.
Пішли вони знову до судді.
Вислухав суддя багатого брата й сказав:
– Мій вирок буде такий самий, як і досі. Кожен має право робити зі своїм майном те, що йому заманеться. І коли твій брат хоче повернути собі свої боби, навіщо ти пропонуєш йому замість них інші? Забирайтеся геть і більше не приходьте до мене!
Повернулися брати додому.
Багатий покликав до себе найстарших і найпочесніших жителів села і почав їх просити:
– Заступіться за мого сина! Я віддам братові половину свого багатства, аби лиш він змилувався над сином.
Старі підійшли до бідняка.
І тоді бідняк сказав:
– Не треба мені його багатства. Мій брат, либонь, убив би мого сина навіть за одне бобове зернятко. Але я не збирався вбивати його сина. Я лише хотів провчити свого жаднючого брата.
Отаке-то розповідають люди.
А хто прочитає цю казку, нехай запам’ятає:
Якщо кинеш камінь угору – він може впасти тобі на голову.
Якщо зазіхнеш на чуже – можеш утратити своє.
Якщо задумаєш зле діло – воно принесе спочатку нещастя іншому, а потім ще більше нещастя тобі самому.