Болгарські казки

 Пішли якось півень і курка в гори по горіхи. Півень вилетів на ліщину, почав зривати горішки, лускати їх та їсти, а курка внизу підскакувала, шукала,

Побратались їжак і лисиця. Відтоді так і повелося: де їжак, там і лисиця, де лисиця, там і їжак – завжди разом. От якось лисиця каже

Якось лев, цар усіх звірів, надумав помірятися з ким-небудь силою, поборотися. Цілий день проходив, та так і не знайшов рівні собі. Розгнівався лев – як

Було в жінки троє синів. На обійсті в них росла яблуня, яка щороку родила по одному золотому яблуку. І щороку приходила змія та зривала те

Якось зустрів вовк сороку і сказав їй: – Давай втечемо. Несила більше жити в цьому лісі! А сорока питає: – Що ж тобі не подобається

 Якось, кошеня перекинуло глечика з молоком, і господиня набила його, впхнула в торбу, винесла за село та й каже: – Не приходь більше додому! Забилося

 Якось Хитрий Петр дуже заліз у борги. Мав він велику сім’ю, багато дітей і ніяк не міг звести кінці з кінцями. Ніде дітись, довелося йому

 Якось крутився біля кошари старий вовк – хотів щось украсти. Аж ось вийшла з кошари вівця і почала пастись. Побачив її вовк, підійшов та й

 Якось Хитрий Петр розбагатів. Таку комерцію закрутив, що страх! Одного разу до його крамниці зайшов обідранець і попросив у Петра грошей, щоб купити собі поїсти.

Один селянин надумав одружити свого сина з доброю, роботящою дівчиною. От він насипав повний віз слив і поїхав у село їх продавати. – Гей, сливи

Хитрий Петр дуже не любив скупих і не минав нагоди посміятися з них. Якось він покликав до себе на вечерю кількох багачів-скнар зі свого села.

Одного разу наказав цар покликати до себе в палац Хитрого Петра. Той негайно з’явився і здивовано запитав: – Навіщо ти так рано покликав мене, царю?

Якось Хитрий Петр теслярував. Одного вечора, коли він повертався з роботи, вискочив на дорогу злий собака, кинувся на нього і вкусив. Хитрий Петр недовго думав,

Був у Хитрого Петра баран, якого він дуже любив. Дехто з його друзів – тих, що друзі, поки їх частуєш,– часто підбивали його зарізати барана,

Якось Хитрий Петр ішон вулицями міста, ніс в’язку дров на продаж. Дрова були довгенькі, і він весь час голосно гукав: «Стережись! Стережись!» – щоб йому