Болгарські казки

 Пішли якось півень і курка в гори по горіхи. Півень вилетів на ліщину, почав зривати горішки, лускати їх та їсти, а курка внизу підскакувала, шукала, хотіла скуштувати хоч один горішок. Півень був ласун, швидко їв горішки і навіть не думав про курку. – Гей, братику,– почала просити курка,– чом ти …

Побратались їжак і лисиця. Відтоді так і повелося: де їжак, там і лисиця, де лисиця, там і їжак – завжди разом. От якось лисиця каже їжакові: – Куме їжаче, ходімо виноград їсти! – То й ходімо, кумо лисице. Але, по правді, трохи мені страшно, бо я бачив погані сни. – …

Якось лев, цар усіх звірів, надумав помірятися з ким-небудь силою, поборотися. Цілий день проходив, та так і не знайшов рівні собі. Розгнівався лев – як це так, що й поборотися ні з ким. Сердито подивився він навколо й раптом помітив величезного старого дуба. Зібрався лев на силі і вдарив дуба …

Було в жінки троє синів. На обійсті в них росла яблуня, яка щороку родила по одному золотому яблуку. І щороку приходила змія та зривала те яблуко. От найстарший син каже: – Мамо, дайте мені ножа й горіхів, я піду стерегти яблуню. Пішов він, сів під деревом і заходився лускати горіхи, …

Якось зустрів вовк сороку і сказав їй: – Давай втечемо. Несила більше жити в цьому лісі! А сорока питає: – Що ж тобі не подобається в лісі? Мені тут добре. їжі повно!

 Якось, кошеня перекинуло глечика з молоком, і господиня набила його, впхнула в торбу, винесла за село та й каже: – Не приходь більше додому! Забилося кошеня в терновий кущ, сидить і плаче. А як смеркло, заплакало воно ще голосніше, бо йому хотілося їсти і не було тут такого теплого куточка, …

 Якось Хитрий Петр дуже заліз у борги. Мав він велику сім’ю, багато дітей і ніяк не міг звести кінці з кінцями. Ніде дітись, довелося йому йти в місто до одного лихваря просити грошей в борг. Той дав грошей. Ось уже час віддавати гроші, та Хитрого Петра щось не видно. Тоді …

 Якось крутився біля кошари старий вовк – хотів щось украсти. Аж ось вийшла з кошари вівця і почала пастись. Побачив її вовк, підійшов та й каже: – Чуєш, овечко, я тебе з’їм! Спочатку вівця злякалася, але подумала та й каже:

 Якось Хитрий Петр розбагатів. Таку комерцію закрутив, що страх! Одного разу до його крамниці зайшов обідранець і попросив у Петра грошей, щоб купити собі поїсти. Хитрий Петр зразу дав йому гроші на обід, подарував одежу, щоб той тепліше вдягся, і сказав: – Як тобі немає куди податися, залишайся працювати

Один селянин надумав одружити свого сина з доброю, роботящою дівчиною. От він насипав повний віз слив і поїхав у село їх продавати. – Гей, сливи за сміття! Сливи за сміття! – гукав селянин, їдучи селом. Дівки, жінки, баби, почувши таке, притьмом кинулися мести хати. Одна поперед одної спішили нагребти більше …

Хитрий Петр дуже не любив скупих і не минав нагоди посміятися з них. Якось він покликав до себе на вечерю кількох багачів-скнар зі свого села. Ті пораділи, що наїдяться задарма, і радо погодилися прийти. За звичаєм гості перед порогом роззулися і поставили взуття надворі під дверима. Доки гості чекали на …

Одного разу наказав цар покликати до себе в палац Хитрого Петра. Той негайно з’явився і здивовано запитав: – Навіщо ти так рано покликав мене, царю? Ще навіть сонце не зійшло, а ти вже взявся до роботи. Цар був дуже блідий, переляканий і стомлений. Цілу ніч він не міг склепити очей. …

Якось Хитрий Петр теслярував. Одного вечора, коли він повертався з роботи, вискочив на дорогу злий собака, кинувся на нього і вкусив. Хитрий Петр недовго думав, замахнувся сокирою і вбив собаку. Господар собаки зразу пішов до судді, поскаржився на Хитрого Петра і зажадав, щоб той заплатив за собаку добрячі гроші. Суддя …

Був у Хитрого Петра баран, якого він дуже любив. Дехто з його друзів – тих, що друзі, поки їх частуєш,– часто підбивали його зарізати барана, щоб добре погостювати й гарненько погуляти. Хитрий Петр щоразу відмовлявся,– він, мовляв, береже цього барана на свій похорон. От ненажери підговорили попа, що також хотів …

Якось Хитрий Петр ішон вулицями міста, ніс в’язку дров на продаж. Дрова були довгенькі, і він весь час голосно гукав: «Стережись! Стережись!» – щоб йому давали дорогу. Та якийсь гордій не схотів зійти з дороги, зачепився одежею за дрова і порвав її. Він розсердився, почав вимагати, щоб Хитрий Петр заплатив …