Білоруські казки

 Жив собі бідний дід. Мав він собаку. Як собака постарів, дід прогнав його з двору. Пішов собака в ліс, дивиться – аж там вовк сидить. Вовк і каже: Іди до мене, будемо з тобою в дружбі жити. Собака згодився. Одного разу лежали вони у лігві і захотіли їсти.

Був у одного господаря собака. Щиро служив він господареві, та й незчувся, як постарів. Гірше стали бачити його очі, і важче йому стало стерегти господареве добро. Тоді скупа господиня перестала годувати його, а потім і зовсім почала з двору проганяти. «Як так жити,– міркує собака,– нехай краще мене вовк з’їсть». …

 Сталося якось в одній країні велике лихо: налетів звідкілясь дев’ятиголовий змій Чудо-Юдо й ухопив з неба сонце й місяць… Горюють люди, плачуть: і темно без сонця, і холодно. А жила в тій країні бідна вдова. І мала вона малого сина

 Їли два зайчики в ліску під берізкою, гріються на сонечку і розмовляють. А в ліску так гарно!.. Мушки гудуть, одна за одною ганяються, крильцями видзвонюють, ніби сміються. А там дрізд посвистує, хлопчика Пилипка передражнює: – Пюліп! Пюліп! А Пилипко по вереску з кошиком ходить, на боровики задивляється. Ще далі зозуля …

Служив солдат Іванко двадцять п’ять років, вислужив синій квиток і пішов додому. І мав він при собі тільки три копійки грошей. А був цей солдат добрий вдачею. От він іде, летить назустріч жучок: – Добрий день, солдате! – Добрий день, жучку! – Служив ти, солдате, двадцять п’ять років? – Служив. …

Жив-був цар-чарівник. Кинув він поклик по всьому царству: «Хто сховається від мене, тому півцарства віддаю». Знайшовся такий охочий – Синя свита навиворіт пошита. Приходить він до царя-чарівника. – Я,– каже,– беруся сховатись так, що ти мене не знайдеш. – Гаразд,– каже цар.– Коли сховаєшся – півцарства тобі, а ні – …

Жили-були три ксьондзи. Розтовстіли вони так, що лихо. Що не робили, яких ліків не вживали – нічого не допомагає. Порадили їм лікарі на води їхати: може, кажуть, вода з вас зайве сало витягне… Пішли ксьондзи по людях грошей збирати на дорогу. Зайшли до одного чоловіка. Звали того чоловіка Адасем. Усе …

Жив собі один бідний чоловік. Зиму сяк-так перебивався. А настала весна – хоч зуби на полицю клади. Одна гуска залишилася, та й та худа. – Занесу,– каже чоловік жінці,– я цю гуску панові. Може, він дасть за неї трохи жита. А там лобода виросте – як-небудь переб’ємося до нового хліба. …

Народився в пана син. Довідався про це економ. «Треба,– думає,– привітати пана». Покликав він старосту, лакея й кучера та й каже їм: – Підемо вітати пана з сином. Я говоритиму перший, а ти, старосто, скажеш за мною: «З усім двором», а ти, лакею: «З дітьми й дружиною», а ти, кучере: …

Був один нерозумний чоловік. Захотілося йому піти на ярмарок. Зловив він півня, взяв за пазуху та й пішов. «Продам,– думає – півня, куплю тютюну». Він ще не дійшов до ярмарку, а тут уже його й купці зустрічають. – Що продаєш, дядьку?

Жили собі дід та баба. І були в них дві дочки – дідова дочка і бабина дочка. Дідову дочку звали Галя, а бабину – Юля. Баба свою рідну дочку пестила, доглядала, а дідову в чорному тілі тримала й усе чекала причіпки, щоб зі світу її звести. Пішов якось дід на …