Вірші для дітей 8-9-10 років

Вірші для дітей 8-9-10 роківПенькова дружба

Жив собі Пеньок в траві,

Доживав на самоті.
Захотілось Їжакові
Знадобитися Пенькові.
– Давай, – каже, – разом жити?
– Добре, – Пень відказує, – живи й ти.
– А давай будем дружити?!
– Добре, в дружбі краще жити.
Раптом підповзла Гадюка
І Пенькові в інше вухо
Шепотить: «Живи зі мною,
Буде добре нам з тобою».
– Добре, Пень відповідає, –
Місця поки вистачає.
Але якось сталось так
Що Гадюку з’їв Їжак.
– Що за шум? – Пеньок питає.
– Я Гадюку доїдаю.
– Добре, – відказав Пеньок.
Здивувавсь тут Їжачок:
– Ви ж колись разом жили?!
– Колись – так, а тепер – ні.
І така дружба буває,
Та чи хтось її бажає?!
Щоб один дружбу шукав,
Другий її зневажав.
Або один дружбу пропонує,
Інший її не шанує

Автор: Вікторія Остапчук

******

Я сиджу біля віконця,
Із-за хмар не бачу сонця,
Дощ іде – на дворі шумно,
А мені самотньо й сумно.
І я б на дворі погуляв:
М’яч футбольний поганяв,
Я б на гойдалці катався,
Зі спускалки я б спускався,
І на ровері у раз
наздогнав усіх би вас!

Та гуляти неможливо –
Почалася сильна злива.
Я не буду сумувати,
В мене іграшок багато.
Нам їх вистачить на всіх –
Друзів запрошу своїх,
Будем бавитися разом,
Закінчиться дощ тим часом.
Треба чоботи взувати
І гуртом іти гуляти.
Де глибока, де не дуже –
Всі ізміряти калюжі!
А поки дощ холодний лив,
Я річ важливу зрозумів:
Хто один – завжди сумний:
В непогоду, в день ясний.
З другом сві стає чудовим,
Навіть в зливу кольоровим!

******

Справжні подруги

П’ятикласниця Людмила
вранці мамі заявила:
– Все! До школи я – не йду!

Я не стерплю цю біду.
Щастя скінчено моє:
Адже в Рити джинси є!
І тепер зі мною Рита
відмовляється дружити…
Здивувалась мама дуже
– Ви ж були найкращі друзі!?
– Так. Але сказала Рита
поки буду я ходити
не у джинсах, а в спідниці, –
їй не хочеться й дивиться,
бо вона вважає: жінці
для краси потрібні джинси…
Мамо!
Дружбу виручай.
Джинси і мені придбай!
Мама спершу подивилась
на похнюплену Людмилу,
а потім мовила:
– Діла-а…
Ви – спра-а-вжні
подруги!.. – Й пішла…
А ви, що скажете мені.
Це – справжні подруги, чи ні?

******

Краще – з друзями разом!

Чи вірте,
чи не вірте –
найкраще на санчатах
зимовим днем
із гірки удвох із другом
мчати.
Це – здорово! Повірте!..
Свистить у вухах вітер,
і сонце вам сміється,
і всім навкруг
здається, що ви удвох –
всесильні, єдині,
цільні,
спільні.
Та що там говорити,
візьміть –
і перевірте!..
От вчора ми удвох
з Юрком,
моїм найкращим другом,
на санках їздили разом,
ще й так – аж свист у вухах!
Мчимо – і весело обом:
йому,
й мені,
і нам разом!..
Аж раптом бачимо –
Славко,
стоїть один,
без санок.
– Мерщій до нас! –
гукнув Юрко.–
Кататимешся
з нами!
А той – мовчить,
такий дивак.
Не вірить, мабуть,
що «за так»
ми візьмемо –
повірте! –
його на нашу гірку.
Ні, не забули
ми з Юрком,
як влітку хизувався
велосипедом
цей Славко –
і сам-один катався.
Давно він, мабуть,
сам-один
кататись
призвичаївсь.
Не розуміє, мабуть, він,
як гарно
з другом
мчати!
Забув
хлопчачу дружбу –
і от йому сутужно.
Та є вона! Та є вона!
Для друзів це – не дивина:
коли тобі
сутужно –
прийде на поміч
дружба!..
І от –
та що там говорить! –
Славко
уже до нас
біжить, летить
на нашу гірку!
Не вірите?
Повірте!
Ще й санки знизу
нам обом притяг!
А був – ледащо!..
Він зрозумів:
усім разом кататись
значно краще!

Автор: Анатолій Костецький

******

Чи є що золота дорожче на землі? –
У мудреця спитали якось люди.
Не довго думав мудрий чоловік:
– Дорожча дружба – є, була і буде!

Тоді чому сказали: – Сталь міцна,
Міцніша над усе, це знає всяк і всюди, –
Подумав трохи й відповів мудрець
– Міцніша дружба – є, була і буде!

Йому сказали: – Ураган страшний,
Корчує він дуби, несе руїну всюди.
– Чи є сильніше, що за ураган?
– Сильніша дружба – є, була і буде!

Усім смакує не полин, а мед.
Мед люблять діти –
І дорослі люди.
Мед – найсолодший із земних дарів.
–Солодша дружба – є, була і буде!

Автор: М. Мітаров

******