Вірші про зиму

З неба падають сніжинки

Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду.
А зима гукає: — Йду!

Автор:Г. Бойко

******

Веселий сніг

Падав сніг, падав сніг —
Для усіх, усіх, усіх:
І дорослих, і малих,
І веселих, і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихнем сідав на ніс.
А роззяві, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
— Ой, зима, зима, зима!

Автор:О. Сенатович

******

Ой, не жарти…

Ой, не жарти, не сміх —
Уночі випав сніг.
Вийшов рано в двір Гусак,
Міряв сніг і так і сяк.
І поважно мовив він:
— Випав сніг до колін.
Качка снігом побрела:
— Ках! Тут буде до крила!
Як поміряв Горобець
По двору з кінця в кінець
Із підстрибом — гоп та гоп!
Каже: — Сніг — по самий дзьоб!

Автор:Л. Повх

******

Пада сніг

Пада сніг, пада сніг,
Білий танець біля ніг.
Білі взули черевички
Вже ворони і синички.
Білі стали димарі,
Сніг кружляє угорі.
Біла хустка у шипшини,
Біла сукня у ялини,
Срібно-білі стежечки,
Білі в кленів сорочки.
Пада сніг, пада сніг,
Стелить килим на поріг.

Автор:Л. Новикова

******

Сніжинки

Білі-білі лебеді
Налетіли,
Ніжним пухом-пір’ячком
Сад укрили.
Я одну сніжиночку
Упіймала,
Та вона сльозинкою
Раптом стала.
Бавтеся, сніжиночки,
Веселіться,
Лиш долоньки теплої
Стережіться.

Автор:Л. Дяченко

******

Перший сніг

Перший сніг на землю ліг,
Кіт по снігові побіг.
На снігу лишив сліди,
Щоб по них назад прийти.
Та поки він десь гуляв,
Сніг на вулиці розтав.

Автор:Л. Новикова

******

Гості зими

Сиджу я біля підвіконня,
Коли дивлюся — у садку
На груші — яблука червоні
Аж на самісінькім вершку.

Та ось підкрався кіт-гульвіса,
На грушу глипнув, як сова, —
Червоні яблука знялися
І— полетіли! Ну й дива!

Взяв олівець я із пенала
І записав в календарі:
“Сьогодні вперше прилітали
До нас у гості снігурі”.

Автор:А. Качан

******

Годівнички

Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!

Автор:А. Камінчук

******

Снігурі в саду

У саду зимовому —
Білий дим.
На гілках ліхтарики —
Блим та блим.
Ой, яке ж то
Видиво чарівне
У пташинок
Пір’ячко вогняне!

Автор:О. Плавенчук

******

Добре киці в кожушку

Добре киці в кожушку,
Ходить сміло по сніжку.
Я сплету їй теплу шапку,
Рукавиченьки на лапки.
А тоді — ще й на санчатах
Зможу кицю покатати.

Автор:М. Пономаренко

******

Сніжинки

Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку,
Напевне вважають.
Не знають сніжинки —
Смішинки тоненькі,
Що я — не ялинка,
А просто — Оленка!

Автор:А. Костецький

******

Зима

Розпашілись горобини,
Ніби щічки у Галини.
Завогніли снігурі,
Грає віхола в дворі.

Хто на сани, хто на лижі
Білий сніг аж очі ріже.
А Івась на ковзани:
— Гей, Артемку, дожени!

На морозі сніг іскриться,
Сумувати не годиться.
Зустрічають залюбки
Жваву зиму малюки.

Автор:Л. Дяченко

******

Зайченятко

Зайченятко вийшло з хати:
— Ну й морозива багато!
На дахах і на ялинах,
На горбочках і в долинах!

Усміхнулася зайчиха
І на те сказала тихо:
— Втіха, синку, для усіх —
Це ж бо випав перший сніг!

Автор:В. Кленц

******

Сніг

Перший сніг, білий сніг
Скрізь заметами заліг.
Скочив песик наш кудлатий
В кучугуру біля хати,
Окрутнувся, в диві став
І на білий сніг: «Гав-гав!»

Автор:Г. Биченюк

******

Сніжинки

Сніжинки із хмари
Повилітали,
Сніжинки повільно
У небі кружляли,
А потім тихенько
Спустились до ніг,
І землю закутав
Білесенький сніг…

Автор:М. Пономаренко

******

Зайчикові вуха

Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач,
Дуже змерзли вуха.
Він і чоботи узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну хоч плач,
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички,
— Ти на вуха одягни
Теплі рукавички!

Автор:В. Каменчук

******

Ковзанка

У горах ковзанку з води
Збудували холоди.
Взявши крила в білі боки,
Танцювали там сороки.
Білки, лиски і зайчата
Вчились їздить на санчатах.
Не ловив і вовчик ґав —
На льоду пісні співав
Так цікаво, так завзято,
Що забудеш їсти й спати!
Аж ведмедик клишоногий
Вухо висунув з барлоги!

Автор:В. Каменчук

******

Прилетіли добрі гості

Дві синиці-жовтогрудки
Прилетіли до вікна,
Де в новеньку годівницю
Ми насипали пшона.

Дві синиці-жовтогрудки
Кличуть в гості снігурів.
Прилетіли гості добрі —
Білий сніг замайорів.

Хай танцює годівниця
Серед білої зими.
Хай злітаються всі птахи —
Добрим гостям раді ми!

Автор:В. Кленц

******

Рукавички

Усміхнулась радість

Братику й мені:
Маєм рукавички —
Гарні і зручні.

Їх бабуся наша
Із ниток сплела.
Наче разом з ними
Нам тепла дала.

І тепер здається,
Холоду й нема.
Рукавички гріють —
Не страшна зима.

Автор:В. Кленц

******

Сніг іде 

Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий:
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ганку.
Вийде мама з хати
І почне питати:
– Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?

Автор:Марія Познанська

******

Вранці біля хати

Вранці біля хати
Малесеньі сліди –
Зайчатко вухате
Приходило сюди.

Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.

Автор:Л.Куліш-Зеньків

******

Зайчикова пригода

Довгоногий, довговухий
Зайчик-зай у лісі жив.
Тата й маму завжди слухав,
Зла нікому не робив.

Зайчик-зай був дуже чемний,
Умивався у росі,
І любили недаремно
В лісі зайчика усі.

Раз у ліс прийшов мисливець.
Зайчик-зай того не знав.
Як завжди собі щасливий
По сніжочку він стрибав.

Та підкрався пес, підслухав,
Миттю зайчика піймав,
Потягнув його за вуха
І мисливцеві віддав.

А мисливець взяв зайчатко,
Ніжно пестити почав:
“Десь у лісі мамо й татко
Вже шукають дитинча…”

Бідний зайчик аж зігнувся,
Був наляканий до сліз…
Та мисливець посміхнувся
І пустив його у ліс.

Автор:Л.Куліш-Зеньків

******

Сніжинки

Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.

Каже мамо здивовано доні:
– А чи знаєшь, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
– Мамо, – каже, тепер я сніжинку
Вже, напевно, напевно зловлю!

Автор:С.Кузьменко

******

Сипле сніг

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки биленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг…
Сипле, сипле, сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.
Вже присипав – доли, гори,
Вже весь світ – мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

Автор:І.Франко

******

Снігова баба

– Нуте, хто з вас там бистріший?
То ідіть в садок скоріше!
Купи снігу там лежать! –
Хлопці поклик підхопили,

Бабу з снігу враз зліпили,
Очі з вугілля встадили.
От так “баба”! Молодці!
Ну, дивуйтесь, горобці!

Автор:Олена Пчілка

******

Крихта хліба

З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
де не стало корму і тепла,
перебрались лагідні синиці
у садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози
стукають синиці у вікно
з горобцями ділять на дорозі
крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці
і почав нарешті відчувать,
що для когось крихта – це дрібниця,
а для пташки – жить чи замерзать.

Автор:А.Качан

******

Лютий

Другий місяць зветься Лютий,
а лютує він тому,
що на світі довго бути
не доводиться йому.

Хоче Лютий, щоб на світі
панувала вік зима.
Та поволі сонце гріти
починає крадькома.

Довші дні, коротші ночі.
Гульк – уже й струмок тече!
Лютий враз як зарегоче,
знов морозом припече.

Та як здійме враз хуртечу,
як засипле снігом дах!
Люди добре топлять печі,
щоб не змерзли у хатах.

Та здаля вже крок по кроку
йде весна веселий час.
І, розгніваний, до строку
Лютий геть тіка від нас.

Автор:Наталя Забіла

******

ЗИМОВА ПІСЕНЬКА

Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком.
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Копу за садком;
Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,
Зліпимо гуртом.
Зробим очі чорнії,
Рот і ніс червонії –
Буде як мара.
Дінь і ніч стоятиме,
Вовка проганятиме
Від свого двора!

Автор:Леонід Глібов