Світ казок

  • Головна
  • Казки
    • Українські народні казки
    • Казки українських авторів
    • Казки народів світу
    • Авторські казки
  • Вірші
  • Загадки
  • Скоромовки

Вірші про природу

Чародійне слово
Хлоп’я у полі стежкою прошкує.
Метелик білий в маки залетів.
Чорненький котик в снопиках мишкує,
вони такі під сонцем золоті!

Він ловить шурхіт, шелест, шарудіння,
хапає снопик лапками двома.
А миша знає слово чародійне,
і він її ніколи не спійма.
(Костенко Ліна)

Дощик
В білу хмарку,
ніби в кошик,
цілий день
збирався дощик.
Потім вітерець у ліс
дощик
в кошику поніс.

Та коли
летів над полем —
зачепився за тополю,
перекинув хмарку —
кошик і на поле
випав дощик…

Пораділи і зайчата,
і хлоп’ята, і дівчата,
пораділи й добрі люди
урожай
чудовим буде!
(Костецький Анатолій)

Вірш-райдуга
Ці рядочки — голубі,
в них літають голуби,
достигають синьо сливи
і дзвенить весела злива.

А оці рядки — зелені,
тут і липи, тут і клени,
тут і травка, і лужок,
і пахучий огірок.

Ну, а ці рядочки — жовті,
в них і сонечко, і жовтень,
все навколо в позолоті —
це, звичайно, їх робота!

Тут — горить гвоздики око,
і на вулицях широких
прапорів хлюпоче повінь,
ось чому рядки — червоні.

А оці рядки від снігу
ще вночі
сіяли сріблом,
але вранці сонце всталс —
і сніжок на них
розтанув…
(Костецький Анатолій)

Джміль про сонечко гуде
Коли надворі дощ іде,
у нас на підвіконні
важкий мохнатий джміль
гуде —
велика тепла соня.

Вже другий рік літує він
у наших чорнобривцях,
ласує медом лісовим,
на сонці гріє крильця.

А у негоду на вікно
я зву джмеля до себе,
бо звик до нього вже
давно, як до квіток і неба.

І хай надворі
дощ іде,
шибками
вітер дзвонить —
мій джміль
про сонечко
гуде
мені на підвіконні.
(Костецький Анатолій)

Відчинене вікно
Сьогодні вранці, в сім годин,
ударив одчайдушний грім,
а там — і блискавка за ним
сяйнула, ніби диво,
і вмить за зблиском голубим
знялась жахлива злива!

— Гроза! Гроза! —
кричать птахи
і мчать налякані такі
ховатись де попало,
щоб їх, веселих і легких,
грозища не впіймала.

А я грози не налякавсь,
чого її лякатись!
Я відкриваю вікна враз:
— Влітайте
 до кімнати!

І от уже птахи всі-всі —
шпаки, синиці, горобці-
летять в мою кімнату,
рядком сідають на стільці —
та й ну мені співати!

І я своїм гостям також
підспівую як можу.
І хай собі періщить дощ —
мене він не тривожить,
бо я кричу дощу:
— Спинись!..—
Дивлюся: він — вщухає…
І я з птахами в справжній ліс
через вікно тікаю!..

Та раптом чую навздогін:
— Уже вставати треба!

Я прокидаюсь. Сім годин.
А за вікном — гроза, і грім,
і блискавки у небі.
Але ніде нема птахів:
ні поруч, ні в кімнаті.
Це просто сон мені наснивсь,
а зараз — час вставати.

На шибі — дощ, немов роса.
Я в школу поспішаю.
Але вікно, хоча й гроза,—
відкритим залишаю!..
(Костецький Анатолій)

Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?
(Шевченко Тарас)


Схожі матеріали:

Вірші на 1 вересня

Вірші на 1 вересня

Вірші про бабусю

Вірші про бабусю

Вірші про весну

Вірші про весну

Вірші про зиму

Вірші про зиму

Вірші про квіти

Вірші про квіти

Вірші про маму

Вірші про маму

Вірші про Новий Рік

Вірші про Новий Рік

Вірші про птахів

Вірші про птахів

Вірші про Різдво

Вірші про Різдво

Вірші про сім’ю

Вірші про сім’ю

Вірші про тварин

Вірші про тварин

Вірші про школу

Вірші про школу

Пошук

Нові казки на сайті

  • Бійка вовків із свиньми

  • Бідний вовк

  • Ріпка

  • Царівна-лисичка

  • Багач-ненажера

Мапа сайтуКонтакти
©2021 Українські казки
Всі тексти взяті з відкритих джерел і викладені на сайті для некомерційного використання!