Вірші про птахів

Горобець із білою бородою

Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!
Горобець із білою бородою
Що за диво дивнеє? На віку
вперше бачу бороду отаку.

Може, він старійшина чи мудрець?
Може, він заслужений горобець?
Ні, несе у дзьобику він пір’їнку.
Пригодиться діточкам на перинку.

Автор:Костенко Ліна

******

Синиця

Синичка дзьобала сало,
Прив´язане до вікна,
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.

На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.

І з вдячності вона грала,
Неначе скрипаль-корифей.
А хата їй відповідала
Щасливим сміхом дітей

Автор:Павличко Дмитро

******

Синичка

Пташечка мене гука,
вийду – зразу ж утіка.

Тільки в хату я зайду,
вже виспівує в саду.

Винесу їй хлібця, сала,
щоб і завтра заспівала.

Автор:Бойко Віктор

******

А ми шпаківні будували

А ми шпаківні будували…
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо-голосні.

Автор:Бойко Григорій

******

Перепілчине поле

Грає-котиться хлібами
Хвиля-самоцвіт,
І рука над колосками
Чайкою летить.

Від села до небокраю
Стежка нас веде.
Раптом поруч хтось гукає:
— Хто іде? Хто йде?!

Озираємось навколо —
Ні душі ніде.
Та лунає знов над полем:
— Хто іде? Хто йде?!

— Перепілко, в цій долині
Хазяйнуєш ти.
Тож дозволь нам по стежині
Поле перейти.

Обізвалась перепілка:
— Ну ідіть, ідіть,
Та глядіть пшеницю тільки
Не потолочіть!

Автор:Качан Анатолій

******

Півник

– Гей, до мене! – півник кличе,-
Я нового вірша вивчив! —
Став читать… Біда яка!
Не згадає ні рядка.
Замість вірша на току
Заволав: — Ку-ку-рі-ку!

Автор:Васіль Вітка