Вірші про сніжинки

 

Вірші про снігСніжно-сніжно

Завірюха , завірюха –
Сніжний вітер дме щодуху!
Замітає, замітає –
Віхола в танку кружляє!

Заметілі, заметілі –
Все довкола в ковдрі білій!
Хуртовина, хуртовина –
Як у казці, мов картина!

Все метелиця чудовим
Вкрила снігом загадковим!
Сніговії, сніговіі –
Снігом сиплять,віють, віють.

В кожушках дерева білі
Тихо сплять, про весну мріють.
А, сніжниця – знай гуляє –
Сніг нам з неба розсипає!

Автор:Наталія Паснак

******

Сніжинки

Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.

Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, — каже, — тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!

Автор: Світлана Кузьменко

******

Сніг

В чистім полі порожньо,
Наче всюди борошно.
То ж не борошно, а сніг
На ріллі заснути ліг.

Зайки-побігайки
По снігу забігали.
Проліски блакитні,
Мабуть, сняться снігові.

Автор:Андрій Мястківський

******

Січень

Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,

А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.

Автор: Олена Коваленко

******

Пісня Сніжинок

Зима — це наша мати,
А хмара — наша хата.
Усі ми сестри рівні,
Сніжиночки – царівни.

Наш коник, скорий вітер,
Розносить нас по світу.
Ланам осиротілим
Тчемо тепленький килим.

Ми бідному садочку
Тепленьку тчем сорочку.
І навіть кожну стежку
Вдягаємо в одежку.

Ми любим танцювати,
Літати і кружляти,
А як затихне вітер —
Лягти і відпочити.

Автор: Віра Ворскло

******

Некультурні хазяї

Із гостини по сніжку
Хлопчики вертались,
А товариш запитав:
— Як вам гостювалось?

— Та нічого, все як слід…
Тільки бачиш, друже,
В тому домі хазяї
Просто нехороші –
У прихожій не зняли
З нас вони калоші!
Навіть з наших кожушин
Снігу не струсили…
То ми так, як увійшли,
І до столу сіли.

Автор: Григорій Бойко

******

Метелики

Журавлики-веселики
Одлинули й нема.
Із рукава метелики
Витрушує зима.

Метеликів ми ловимо,
Стрибаєм, біжимо,
По килиму пуховому
До хати несемо.

Автор: Василь Діденко

******

Майстерня снігу

З неба падали сніжинки –
Чудернацькі й різні.
Більші, менші, як з картинки –
Красиві і ніжні.

Впало декілька в долоньки
Дівчинки Оксанки.
Радісно сказала донька:
“Глянь, як з “витинанки”!

Хто малює їх на небі?
З чого витинає?”
Відповісти доні треба,
Хай дитина знає:

“В небі синьому,високо,
Є “Майстерня снігу”.
І узимку там, щороку,
Людям всім на втіху,

Витинаються з хмаринки
Диво – візерунки.
Дивовижні ці сніжинки –
Неба подарунки!

Сніг з майстерні крізь віконце
Сиплять нам, додолу!
І якщо не гріє сонце,
Для снігу – чудово!

А у інші пори року-
Сонечко гаряче,
Трішки лиш присвітить збоку
І сніжок вже плаче!

Топить сонечко сніжинки –
Сніг стає водою.
Тому дощик йде з хмаринки
Літньою порою!

Автор: Наталія Паснак

******

Летять сніжинки

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.

Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

Автор: Володимир Кленц

******

Зима

День надворі білий-білий,
біле все навкруг,—
наче лебеді летіли
і губили пух…

Наче з вишень у садочку
вітер цвіт зірвав…
Наче Львів нову сорочку
спозаранку вбрав…

Білий коник спозарання
білим шляхом біг…
Притягнув на білих санях
сніг.

Автор: Марія Хоросницька

******

Два плюс два

Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!

Автор: Анатолій Качан

******

Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.

Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

Автор: Володимир Кленц

******

Гість зими

Ось і знову зима білоброва
Побілила поля і хати,
Заквітчала у іній діброву,
Через річку наводить мости.

Поспішає зима, поспішає,
Підганяє мороз, холоди:
Скоро, скоро з далекого краю
Рік Новий завітає сюди.

Під кружляння веселих сніжинок
Почали готуватись і ми,
Щоб зустріти при світлі ялинок
Найдорожчого гостя зими.

Автор: Анатолій Качан