Грузинські казки

Був собі один цар і мав одинака сина. Вже коли зовсім старий зробився, навчає цар сина: – Скрізь полюй, де тобі заманеться, тільки на червону

Був собі один чоловік – брехло несусвітнє. Усе життя тільки те й робив, що інших обдурював та обкрадав. Зненавиділи селяни його, не те що в

Був собі колись лицар над лицарями – Ростом, і якось заболів у нього зуб, та так, що земля йому вже на землю не схожа, а

Здибалися якось ведмідь, вовк і лисиця та й бідкаються, що часто й густо їм доводиться без вечері засинати. Ото й умовилися: що вполюють, порівну ділити.

Якось один вовк нажерся м’ясива та й думає: «Боже, скільки я того гріха заподіяв, сходжу оце в Єрусалим та відмолю». Подумав та й подався до

Один убогий чоловік мав трьох дочок. Повиростали дівки та й повіддавалися. Старша – за дворянина, середульша – за багатого купця, а найменша – за пастуха.

Були собі чоловік та жінка, і не мали вони дітей. Ото й просять долю, щоб послала їм дитину. Яка б не була, хоч як цуцик,

Був собі один цар, і мав він трьох дочок та трьох синів. Ось і кличе цар одного разу своїх дітей та й каже: – Старий

Гладка польова миша завітала в гості до хатньої та й питає: – І чого ти, сестро, така дрібна та худа? Таж у хаті і така

Один князь багато років провів на чужині і не мав жодних звісток з рідного краю. Коли повернувся додому, назустріч князеві вийшов слуга. – Як справи

Була собі бідна вдова і мала сина-одинака. І не було в них ніякої скотини, тільки один віл. Отож як настає час орати, то в ярмо

Були собі дід та баба, і не мали вони ані лялечки. Аж на старості років знайшлося в них дитятко. Тільки дід недовго тішився, невдовзі й

Був собі парубок. Мало що бідний, то ще й такий, що ні в тин ні в ворота. Люди зранку до роботи йдуть, а він по

Був собі один хлопчик і мав люту-прелюту мачуху. Ось якось розіслала мачуха збіжжя на сонці сушити й посадила хлопця стерегти, а той і заснув. Налетіли

Був собі один чоловік та й мав ледаря-сина, що не заробив за свій вік ані п’ятака. Батько, поки мав здоров’я, то годував, а як занедужав,

Одна вдова мала ледачого сина. Змалечку звик байдикувати, то й у парубоцтві так. – Ой, сину,– не раз, було, каже мати,– чи на часі твої

Була собі зайчиха і мала п’ятеро зайчаток. І все б нічого, так у березні такі морози прикрутили, що несила та й годі. Стара зайчиха і

Був собі чоловік та жінка, а такі убогі, що тільки й мали горщик квасолі. Можна б ізварити, так солі нема. Ото молодиця й каже: –

Були собі чоловік та жінка. Цілий день, з ранку до вечора крутився чоловік, як колесо в прядці, а все не міг шматка хліба заробити. Не

Було чи не було… Жив собі на світі бідний сирота. Був він голий як бубон, і один як палець. Якось роздобув сирота лантух зерна, відніс

Було чи не було… Жили троє братів. Жили вони багато, було в них сила-силенна перлів. Заповів їм перед смертю батько: торгуйте всюди, діти мої, вірте

Жили двоє безбородих шахраїв – Датуа і Петрікела. Взяв одного разу Датуа великий лантух, набив його цибулинням, прикрив зверху двома-трьома клочками вовни й поніс в