Ковзани-пустуни
Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!
******
Дві киці-сестриці
Дві киці-сестриці,
Зелені очиці,
Дві киці-сестриці
Схотіли водиці.
Корито стареньке
Стоїть біля хати,
На ньому любенько
Сидять голуб’ята.
Дві киці-сестриці
Про воду й забули,
Дві киці-сестриці
Поживу зачули.
У них оченята
Горять, мов жаринки:
— Смачні голуб’ята,
Аж котиться слинка! —
Плигнули… Та птицям
Вдалося злетіти,
А киці-сестриці
Упали в корито.
В холодній водиці
Нявчать кошенята…
Що, киці-сестриці,
Смачні голуб’ята?!
******
Зимова пісенька
Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду…
А зима гукає: – Йду!
******
На санчатах
Я лечу, лечу, лечу –
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз –
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду –
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору – не хотять…
******
Некультурні хазяї
Із гостини по сніжку
Хлопчики вертались,
А товариш запитав:
— Як вам гостювалось?
— Та нічого, все як слід…
Тільки бачиш, друже,
В тому домі хазяї
Просто нехороші –
У прихожій не зняли
З нас вони калоші!
Навіть з наших кожушин
Снігу не струсили…
То ми так, як увійшли,
І до столу сіли.
******
Де букварик?
– Де твій букварик?
– В портфелі новому.
– Ну а портфель де?
– У столику дома.
– Взяв би зі столу.
– Так стіл же замкнувся…
– То відімкнув би.
– Ключа я позбувся…
– Де ж це той ключ?
– У портфелі новому.
– Ну, а портфель де?
– У столику дома.
******
Хвастунець
Хлопчик Толя — молодець,
тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
я ні-чо-го не боюся!.. —
Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку,у тривозі
наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
й прикусив собі язик.
******
Виступайченко
Виступайченко Панас
Завжди виступає.
А для чого? В котрий раз?
Сам того не знає.
А рука його, рука—
Мов крило у вітряка.
А язик — ой леле! —
Лопотить та меле!
Захлинається, кричить
І веде до того,
Як в порожнє перелить
Воду із пустого.
Може, є і серед вас
Виступайченко Панас?
Ви йому, братове,
Не давайте слова!
******
Теж саме
– Ну, хіба таке годиться?!
В тебе знову одиниця!
– А мене сьогодні, мамо,
Запитали знов те ж саме!
******
Швидко відповів
Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів…
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п’ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те…
******
Провалився по коліна
– От на лижах я спустився!
Мчав, як тільки міг!
Та упав і провалився
По коліна в сніг…
– А чого ж в снігу шапчина
Й очі повні сліз?
– Проваливсь я по коліна…
Головою вниз!
******
Білка
Хвіст трубою, спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок!
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.
В неї очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі живе вона.
******
Про ведмедя
Ведмедик товстун
У своєму ліску
За літо з’їдав
Десять бочок медку.
Та стали в ласунчика
Зуби боліть.
Реве наш ведмедик,
Ночами не спить.
Не всидить на місці,
Не їсть і не п’є…
Тут з дерева дятел
Пораду дає:
— Щоб зуби боліть
Перестали у тебе,
Щодня полоскать
Шавлією їх треба…
Одужав ведмедик.
Для хворих зубів
В городі своїм
Шавлію посадив.
******
А ми шпаківні будували
А ми шпаківні будували…
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.
І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо-голосні.
******
Снігобуд
Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора.
З снігу робимо цеглини,
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!
Модна зачіска
Нашу Нату не впізнати, –
Модна зачіска у Нати,
Дивна зачіска нова:
Розкуйовджене волосся
На всі боки піднялося, –
Мов копиця голова!
Ната в класі йде до парти,
А навколо смішки-жарти:
– Звідки зачіски нові? –
Посміхнувся Боря хитро:
– Це, мабуть, від того вітру,
Що у неї в голові.
******
Сашко
В трамваї переповненім
Сашко з м’ячем сидить,
А біля нього згорблений
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
– Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
– Та вчать, – Сашко відказує, –
Але оце якраз
Розпочались канікули –
Ніхто не учить нас.
******
Ділові розмови
– Здоров! Як справи?
Що робиш? — я питаю.
– Та ось по телефону
З тобою розмовляю…
А як у тебе справи?
– Та справи — те що треба!
А що ти зараз робиш?
– Та от дзвоню до тебе…
– Ну що ж, бувай здоровий,
Бо вже пора кінчати:
Ще ж треба подзвонити
До Роми і до Гната.
******
Хлопчик Ох
Познайомтесь: хлопчик Ох,
Охає за десятьох!
Ранок стеле світлу путь,
Школярі до школи йдуть.
Тільки Ох прилип до ліжка:
– Ох! Полежу ще хоч трішки
Для Максима, Юри, Клави –
Для усіх урок цікавий.
Ох зіває в кулачок:
– Ох! Як довго йде урок!..
Ось указку Ох тримає –
Хлопець Африку шукає:
– Ох! Куди це з карти зник
Всім відомий материк?..
Ох рішати став задачу
І над нею ледь не плаче:
– Ох! Задача нелегка,
Краще я спишу в дружка…
Ох заглянув у шпаргалку,
Та шпаргалку-виручалку
В нього вчитель відібрав…
– Ох! Навіщо підглядав?!
Мати страву варить сину,
До обіду півгодини.
Ох за нею ходить вслід:
– Ох! Коли вже той обід?
Триста кроків до кіно,
Пішки був би там давно,
Та сидить Ох і чекає:
– Ох! Трамвая щось немає.
Мчить на санках із гори
Цілий поїзд дітвори.
Тільки Оха там нема:
– Ох! Мороз мене пройма!
Одягли ми ковзани,
І у всіх біжать вони.
Ох, мов козлик на льоду:
– Ох! Тримайте! Уп-паду!
Ми комедію дивились,
Ми сміялись – аж втомились.
Тільки Ох один бубнів:
– Ох! Я спати захотів…
Дощ весняний сіє з неба,
Обійти калюжу треба.
Ох спинивсь і дожида:
– Ох! Хай висохне вода!..
Треба Оху м’яч підняти
Там, де гуси й гусенята.
Ох спинився і гука:
– Ох! Боюся гусака!
І Андрійко, і Микола
Кличуть Оха грать в футбола.
Ох із місця анітрішки:
– Ох! Болять у мене ніжки…
Ми колгоспу помагаєм,
Колоски в степу збираєм.
Тільки Ох не йде у поле:
– Ох! У мене в боці коле!..
У вікно влетіла муха
Й сіла Охові на вухо.
Ох руки не підійма:
– Ох! Нехай злетить сама!..
Сонце гріє гаряче,
Сонце гріє, аж пече.
Тільки Оху це байдуже:
– Ох! Вода холодна дуже…
На рибалці ми удвох,
Вудку взяв і хлопчик Ох,
Та заснув там: люлі-люлі!..
Ловись, рибко… із каструлі!..
Коло річки Ох бродив,
Черевики забруднив.
– Ох! Це ж треба мити їх?
Краще я піду в брудних…
Коло вогнища хлоп’ята.
Дрова Ох пішов шукати.
Як пішов, то й не прийшов –
Ані Оха, ані дров!
Може, він прийшов у клас?
Може, Ох той серед вас?
******
Змагання
Чого з ганчірками весь клас?
За чистоту змагання в нас!
Ну, а чого так розкричались?
Бо ми за тишу вже змагались!
******
Підслухана розмова
– Ти промокатки не даси?
– Не дам – проси, хоч не проси!
– Ну, коли так, – трусись над нею!
Я промокну тоді своєю!
******
Друге місце
– От я біг на лижнім кросі –
Не віддихаюсь і досі!
Друге місце я зайняв,
І татусь мене обняв…
– Ну, а бігло ж вас багато?
– Бігли вдвох ми: я і тато!
******
Як невдаха виступав
– От я вчора виступав!
Ви б почули, як співав!
Хоч немає слуху,
Я горлав щодуху:
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!
Голос мій почули всі!
А скінчив – що сталось! –
З місць усі зірвались,
Сцену ледь не рознесли,
А мене вхопили –
Аж на вулицю несли
І вже там… набили!
******
Ой летять сніжинки
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!
