Незалежна і Єдина
Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?
Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.
У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!
Я вітаю Діда й Тата
Я вітаю діда, тата
З чоловічим справжнім святом!
Хто Вітчизну боронив –
Привітання заслужив!
Прадід мій пройшов війну –
Я вклоняюся йому.
В мирний час служив мій дід –
Захищав кордон, як слід!
Тато до армійських лав
Зовсім нещодавно став.
Відслужив належний рік
Як достойний чоловік.
Нині будем святкувати.
Дід почне розповідати,
Як у армії служив,
Всіх згадає, з ким дружив.
Прадід про війну розкаже,
Потайки сльозу змахне.
Фотографії покаже
І невесело зітхне…
Щось смішне про службу в війську
Пригадає тато звісно!
Всі ті спогади й байки
Буду слухать залюбки!
Треба швидше підростати
І професію обрати,
Щоб у армії служити
І Вітчизну боронити!
