TOU

Дитячі казкиКазка – це справжнє диво для дитини! Чудовий, яскравий та захоплюючий світ, знайомий з дитинства кожному, де добро завжди перемагає зло. На сторінках казкових книг відбуваються справжні дива: там  живуть і розмовляють, як люди, звірі і дракони, сміливі богатирі долають злих ворогів, прекрасні принцеси і добрі феї володіють чарами, які  зупиняють злих чаклунів. Дитячі казки закликають не тільки вірити в чудеса, але і вчать, як робити їх самостійно за допомогою добра, чуйності, відвертості та любові.

Орач і Кріт

Орач і Кріт

Орач орав землю. Виліз Кріт зі своєї нори та й дивується: уже стільки зорано, а той усе оре та й оре. Надумав Кріт подивитися, скільки землі зорала Людина. Пішов він ріллею. До самого вечора йшов, а до краю не дійшов. Вернувся в нору. Вранці виліз із нори, сів на дорозі …

Read more

Жайворонок сонечкові допомагає

У дрімучому лісі й у глибокому яру ще лежать холодні сніги. Спить пролісок під торішнім листям. Синіє лід на ставку. Тільки на горбах і схилах розтало, потекли струмочки. Запарувала земля, в синьому небі заграло ясне сонечко. Вийшла з хати Маринка й побачила сіру пташку в небі. Пташка співала. Немов срібний …

Read more

Невиховані й виховані

У маленькій сільській школі два класи. На великій перерві діти ідуть до шкільної їдальні. Куховарка бабуся Марія готує для них молоко. На велику дерев’яну тарілку вона ставить двадцять п’ять склянок молока. Бо в кожному класі — двадцять п’ять учнів. На стіл бабуся Марія кладе по двадцять п’ять шматочків білого хліба, …

Read more

Любов і жорстокість

Впав із гніздечка маленький Горобчик. Крильця ще не зміцніли в нього. Борсається в травичці, а навколо нього літає й тривожно пищить Горобличка. Побачив Горобчика Яструб і летить до нього. Думає: «Ось зараз схоплю Горобчика і з’їм». Прилетів, став підбиратися до нього. Всі пташки на деревах завмерли від страху: що тепер …

Read more

Як чоловік і ведмідь газдували

Було це дуже давно. Жив бідний чоловік, мав жінку і повну хату дітей. Та діти ще нічого не знали робити. Біда і нужда в хаті росте, голод дітвору гне і мучить. Не знає чо­ловік, за що і взятися. Літом іде до лісу рубати дрова, щоб заробити копійку. Але з того …

Read more
Гансове щастя

Гансове щастя

Сім років працював Ганс у господаря, а потім вирішив звільнитися і сказав йому: – Вийшов термін моїм наймам, господарю. Заплати мені те, що я заробив, бо вертатиму додому, до матінки. Господар не пошкодував для нього нагороди – віддав колишньому наймиту цілий золотий зливок завбільшки як Гансова голова. Загорнув Ганс плату …

Read more
А пісня жива

А пісня жива

У Країні Зелених Луків жив веселий народ-співець. Він ростив хліб і співав пісні. У кожного була маленька сопілка. Та ось у Країну Зелених Луків звідкись прийшов Живоїд — Ненавидник Радості. Як тільки хто заспіває чи заграє на сопілці, він підкрадається ззаду, хапає пісню — і в рот. То й назвали …

Read more

Пеппі Довгапанчоха

ПЕППІ ОСЕЛЯЄТЬСЯ У ВІЛЛІ “ХОВАНКА” На околиці малесенького містечка в старий, занедбаний садок, у садку стоїть старий будиночок, а в ньому мешкає Пеппі Довгапанчоха. Їй дев’ять років, і мешкає вона там сама-самісінька. Нема в неї ані мами, ані тата. І, власне, це й добре, бо ніхто їй не каже йти …

Read more
Весела зозуля

Весела зозуля

— Ні, більше мені не витримати, – зовсім, несподівано сказала мама Гуннара та Гунілли перед Новим роком. – І мені, – підтвердив тато. Гуннар та Гунілла, лежали в дитячій і усе чули. Вони добре розуміли, що саме більше не можуть витримати їхні мама з татом. Адже Гуннар і Гунілла хворіли …

Read more
Мірабель

Мірабель

Зараз я розповім вам про одну найдивовижнішу подію, яка трапилася зі мною в житті. Це сталося два роки тому. Тоді мені було лише шість років. Зараз мені вісім. Звати мене Брітта-Кайса. Хоча, власне, яке це має відношення до справи! Мама, тато і я живемо в маленькому-премаленькому будиночку, оточеному таким же …

Read more
Немає в лісі ніяких розбійників

Немає в лісі ніяких розбійників

— Немає в лісі ніяких розбійників! — крикнув Петер, розмахуючи своїм дерев’яним мечем, і вибіг на ґанок. — Немає в лісі ніяких розбійників! Давно стемніло, і бабуся півгодини тому визирала з вікна і кликала Петера додому. Але він загрався на вулиці з хлопчиками. До чого ж подобалося йому у бабусі, …

Read more

Баба Яга

Жила собі дівчина і були в неї батько та мачуха. Коли це мачуха послала батька по дрова та й каже дівчині: – Сходи до моєї сестри, Баби Яги, візьми в неї голку й нитку, щоб я тобі сорочку пошила. Бідна дівчина пішла. Але коли пішла, то спочатку зайшла до тітки …

Read more
Сам себе перехитрив

Сам себе перехитрив

Павлик почав писати в новому зошиті, бо старий закінчився. Він подумав: «Писатиму так, щоб самі п’ятірки в мене були. Тато працює шофером, він поїхав дуже далеко, повернеться нескоро. Приїде й скаже: «Давай зошит, подивлюсь, як ти вчишся». А на той час зошит буде вже списаний, в ньому будуть самі п’ятірки». …

Read more
Казка про жида Лейбу, Пудика і нечищений оселедець

Казка про жида Лейбу, Пудика і нечищений оселедець

Зібралася кумпанія до корчми. – Погулять нам, Господи, поможи: То писарі, то малярі, То ковалі, то слюсарі, То дзвонарі, музики, То мельники й чумаки. А що ще робити чесним людям довгими зимовими вечорами, коли в господарстві все давно пороблено, сіяти-орати вже не треба, воли собі сіном ремиґають, а височенні вози-мажі …

Read more
Віл і садівник

Віл і садівник

У полі працювали Віл і Садівник. Віл, запряжений в плуг, орав поле. Повільно сунув він по землі — тягнути було нелегко. Та Віл звик коритися господареві. Він знав: як тільки стане, то господар боляче вперіщить його батогом та ще й сіна дасть менше увечері. А Садівник скопав невелику кам’янисту грядочку, …

Read more
Ластівка і горобець

Ластівка і горобець

Летіли собі Ластівка й Горобець та й зустрілися. Ластівка й каже: — Я швидше літаю. Та й полетіла високо-високо, аж де хмари. Повернулась на землю, а Горобець каже: — Ти вмієш високо літати, а я вмію по землі стрибати, а ти не вмієш. Ластівка спробувала й собі стрибати, але нічого …

Read more
Сміливий горобчик

Сміливий горобчик

Горобчик Ців-ців жив із мамою і татком у гніздечку під стріхою старої повітки. Коли він трохи підріс, йому дозволили виглядати із теплої хатки і дивитися, що робиться на подвір’ї. А там було дуже цікаво. Повагом, перевалюючись із ноги на ногу, ходили качки. Ґелґав сірий гусак. Великий сірий індик часто сердився …

Read more
Пітер Пен

Пітер Пен

На одній з тихих лондонських вулиць жила собі ро­дина Дарлінгів. Зрозуміла річ, були в ній тато й мама Дарлінги, а також Венді, Майкл та Джон — їхні діти. Ще була в дітей няня, треба сказати, дещо незвичайна,— такі не часто доглядають дітей,— Нана, собака з породи сен­бернарів. Нана і діти …

Read more
Дурень думкою багатіє

Дурень думкою багатіє

Лежить циган по обіді та й міркує: — Ей,— каже,— як на оцій кобилі одурю та візьму ба­риш, розторгуюся, то куплю хату та хазяйство заведу. А діти: — І корову купимо! А циган: — Авжеж, купимо,— приведе нам корова телятко, а те­лятко… — А я сяду верхи,— син каже,— та …

Read more
Чому в носорога така шкура

Чому в носорога така шкура

Жив колись на безлюдному острові неподалік узбережжя Червоного моря парс, од капелюха якого сонячні промені відбивалися у більш‑аніж‑східній пишнóті. З усього особистого майна мав цей чоловік, котрий, як ви пам’ятаєте, мешкав біля Червоного моря, лише згаданий вище капелюх, ніж та кухонну плитку, яку, мої любі, ніколи не можна чіпати; особливо …

Read more
Ріккі‑Тіккі‑Таві

Ріккі‑Тіккі‑Таві

В дірі, куди Око Червоне залізло, Гукнуло воно Шкірі Зморщеній грізно. Ось що маленьке Око сказало: «Нагу, виходь, тебе смерть тут застала!» Око до ока й чоло до чола, (Нагу, тремти – твоя сила мала.) Ґерць закінчиться – один з нас помре; (Нагу, до бою! Наша бере!) Ну ж бо, …

Read more
Пригода старого кенгуру

Пригода старого кенгуру

Кенгуру не завжди виглядав так, як тепер. Давним давно це був зовсім інший звір, з чотирма ногами, сірий, пухнастий і дуже пихатий. Потанцювавши на пагорбі в самій середині Австралії, він пішов до маленького бога Нка. Прийшов він до Нка близько шостої години ранку і сказав: – Зроби мене несхожим на …

Read more
Дівчинка з сірниками

Дівчинка з сірниками

Надворі був страшенний холод, завірюха крутила, і ніч насувалась, остатня ніч старого року, саме на Меланки. Такої темної та холодної ночі, що добрий хазяїн і собаки не вижене, вбога дівчинка, босоніж, простоволоса, пленталась собі вулицею. На ній, правда, й були черевики, як вона з дому виходила, але ненадовго: вона, бач, …

Read more
Нехороший хлопчисько

Нехороший хлопчисько

Жив-був старий-поет, такий славний старий і справжній поет. Раз, увечері, він сидів собі вдома, а на дворі розбушувалася негода. Дощ лив, як з відра, але старому-поетові було так затишно і тепло біля грубки, де яскраво горів вогонь і, весело з шипінням пеклися яблука. – Погано біднякам в таку погоду; нитки …

Read more
Пляшкове горлечко

Пляшкове горлечко

У вузькому, кривому провулку, в ряді інших жалюгідних будиночків, стояв вузький та високий будинок, наполовину кам’яний, наполовину дерев’яний, готовий розповзтися в усі кінці. Жили в ньому бідні люди; особливо бідна і вбога була комірчина під самим дахом. За вікном комірчини висіла стара клітка, в якій не було навіть справжньої мисочки …

Read more
Незвичайні пригоди в лісовій школі

Незвичайні пригоди в лісовій школі (книга 8)

КНИГА 8 ТАЄМНИЦІ ЛІСЕЮ “КОНДОР” Як народився лісей Серед Казкового Лісу здіймалася висока Скеляста Гора, і на захмарній вершині тієї Гори у розкішному Мармуровому Палаці жила родина гологолових і голошиїх грифів-кондорів, найбільших і найсильніших птахів світу. Родина невелика, всього троє: Грифон Грифонович Кондор, його дружина Грифонія Грифонівна та синок Грифа. …

Read more
Незвичайні пригоди в лісовій школі

Незвичайні пригоди в лісовій школі (книга 7)

КНИГА 7 ТАЄМНИЙ АГЕНТ ПОРЧА І КОЗАК МОРОЗЕНКО Розділ 1 Терентій у лісовій школі. Страшна несподіванка. Весною у лісовій школі почалися заняття. Зібралися у перший день учні на Великій Галявині біля школи. І раптом бачать — у них незвичайний новачок, сонячний зайчик Терентій. З сонячним ранцем за плечима, у картузику …

Read more
Незвичайні пригоди в лісовій школі

Незвичайні пригоди в лісовій школі (книга 6)

КНИГА 6 СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК І СОНЯЧНИЙ ВОВК Розділ 1 У похмурому підземному палаці перед каміном, де ледь жевріло темно-синє вогнище, сидів Начальник Канцелярії Нічних Кошмарів Пан Морок. На ньому був чорний оксамитовий плащ з каптуром, що закривав обличчя. Якби не плащ і не синє полум’я в каміні, ми б з …

Read more
Козеня, що вміло лічити до десяти

Козеня, що вміло лічити до десяти

Жило собі маленьке Козеня, яке навчилося лічити до десяти. Якось підійшло воно до великої калюжі, стало над нею як укопане і довго дивилося на себе у воді. А тепер послухай, що було далі. — Один! — сказало Козеня. Це почуло Теля, що гуляло поблизу й скубло травичку. — Що це …

Read more
Бабуся “Чайна ложка” і скарб

Бабуся “Чайна ложка” і скарб

Був сонячний зимовий день. Бабуся, яку називали – “Чайна ложка” стояла біля кухонної лави і чистила картоплю. Біля печі лежала кішка. – Мяу! – сказала кішка і сіла навпроти бабусі. – Мяу, мяу, – відповіла бабуся. – Напевно ти хочеш мені щось розповісти. На це кішка нічого не відповіла. Вона …

Read more
1 2 3 44