Лежить циган по обіді та й міркує:
— Ей,— каже,— як на оцій кобилі одурю та візьму бариш, розторгуюся, то куплю хату та хазяйство заведу.
А діти:
— І корову купимо!
А циган:
— Авжеж, купимо,— приведе нам корова телятко, а телятко…
— А я сяду верхи,— син каже,— та й їздитиму на теляткові.
Циган як схопиться, як почне його чухрати нагаєм.
— А не сідай! А не сідай!.. Бо спинку зломиш
