Зібралася кумпанія до корчми. – Погулять нам, Господи, поможи: То писарі, то малярі, То ковалі, то слюсарі, То дзвонарі, музики, То мельники й чумаки. А що ще робити чесним людям довгими зимовими вечорами, коли в господарстві все давно пороблено, сіяти-орати вже не треба, воли собі сіном ремиґають, а височенні вози-мажі …
Read more
Гей була в мене коняка Тай коняка розбишака Була шабля ще й рушниця | Ще й дівчина чарівниця | (2) Ту коняку турки вбили Ляхи шаблю пощербили І рушниця поламалась | І дівчина відцуралась | (2) За буджацькими степами Їдуть наші з бунчуками А я з плугом і з косою …
Read more
Далеко ще було Грицькові до справжнього козака. Ні в поході не побував, ні в море на чайці не сходив. Навіть прізвиська — імені козацького ще не здобув. Так і звали його поки що — Грицько Прізвиськанемає. Сміялися з Грицька в курені: — Гляди, хлопче, щоб тебе часом Їжачком, чи Зайчиком …
Read more
Нікому не було так добре, як козакові Сабайдону. І в гулянці, і в бійці завжди перший. А що вже у бою себе показав, то мало хто на всій Січі міг з ним зрівнятися, хіба що Грицько Нетреба, або Семен Перебериборщ, та ще сам кошовий отаман Іван Сірко. Ніколи нічим Сабайдон …
Read more
Жив-був у нашому селі Сабадаші недалеко від Бузівки, через річку від Зеленого Рогу якраз навпроти хати кривої Ганьки, через межу від попа бідний чоловік Тимухтей. Всього багатства у нього було – коник, корова та руки роботящі. Жив він собі з жінкою, любив її, а тут Бог послав йому дитину – …
Read more
В одному селі жила собі дівчина Маруся. Дуже вродливою була Маруся, але жили вони з батьками бідно, тому й свататись до неї ніхто не хотів. Уже всі подружки заміж повиходили, а Маруся все на вечорниці ходить – свого судженого чекає. От якось зібралися хлопці з дівчатами на вечорниці – пісні …
Read more
Колись давно жив собі у Сабадаші старий козак Мехтод. Так собі добре жив, заможно. Мав гарну хату на дві половини, пасіку, сяке-таке господарство, коника, корову – одне слово, хазяїн на всю губу. Жив він на околиці села – якраз ото, де дорога повертає попід Гандреєву вербу та на Охматів над …
Read more
Вночі на Андрея хлопці в селі бешкетують. Кому новісінькі ворота дьогтем вимажуть, кому дрова розкидають, а кому і воза на хату витягнуть. Стоїть тоді на ранок хазяїн, потилицю чухає, а зробити нічого не може – бо на Андрея парубкам усе дозволено. А хто своє хазяйство боронити стане, то може і …
Read more
Жив у нашому селі Сабадаші чоловік на ім’я Охота. І був у нього синочок, якого звали Гандрей. Хлопчина ріс розумний і меткий – все, бувало, сидить коло бандуриста чи лірника на майдані і слухає, що той оповідає про Байду, чи бідних невольників, або про Марусю Богуславку. А опісля на вигоні …
Read more