Скільки казок на землі? Тисячі. У кожного народу вони є, у кожного часу. У цьому розділі зібрані найрізноманітніші і цікаві народні казки.
Народні казки – своєрідний вид усної пригодницької літератури. Як з неослабною увагою читаємо ми сучасні фантастичні повісті про пригоди людей на далеких планетах, так з величезним інтересом стежимо і за подорожами казкових героїв. Ці казки створені не письменниками, а народом. Вони передавалися з вуст у вуста протягом століть, і дійшли до нас завдяки мистецтву казкарів – талановитих оповідачів і своєрідних їх творців.
Якось завітав до Яртигулакового батька гість з далекого краю – славнозвісний караван-баші. Гостя посадили посеред двору на найбільшому й найм’якшому килимі. – За довгі роки моїх мандрів,– сказав гість,– я не надбав маєтків, не наскладав золота. Є в мене єдине добро – білий віслюк, мій товариш і помічник. Разом з …
Read more
Одній людині захотілося пограти на флейті, а флейти у нього не було. Він пішов у крамницю купити собі флейту, У крамниці він довго вибирав і оглядав одну флейту за другою, дмухав у кожну і мацав зовні і навіть усередині. В одну з флейт він так глибоко засунув палець, що ніяк …
Read more
Каліган був жадібним і невихованим хлопчиком. Він нікого не любив, окрім себе самого. Набридло йому сидіти вдома, і він вирішив піти світ за очі. І сказала Калігану його мати, вдова Мері Анна: – Візьми кухлик і принеси води з криниці. Я спечу тобі пиріг на дорогу. Та дивись, не розхлюпай. …
Read more
Якось один горобець сидів на старому терновому плоті й низав собі намисто. Раптом одна намистинка впала й загубилася між терня. Горобець її шукав, шукав, не знайшов та й каже: – Гей, плоте! Найди мені намистинку, а то я звелю вогню, щоб він тебе спалив! – Піди та звели! – засміявся …
Read more
Якось унадився в отару вовк і щодня крав по ягняті. Прибігли в аул чабани та й просять: – Допоможіть, люди добрі, степового вовка вбити. В пастку він не йде – хитрий такий. Викопали на нього яму, так він і не підступає до неї. Хотіли оточити його, але ж він такий …
Read more
Якось уранці мати і Яртигулак збиралися йти в поле. На сніданок мати спекла чурек, приготувала чай. Після сніданку залишилася одна перепічка, тепла та пухка. «Якщо чурек не з’їсти зараз, він зачерствіє і не буде такий смачний»,–подумав Яртигулак і потягнувся рукою до тарілки, але мати сказала: – Віднесімо, синку, цей чурек …
Read more
Жили собi чоловiк та жiнка, i так вони любили одне одного, що й не сказати. Його звали Шан, i вiн був дурнуватий. Її звали Марiжуана. I мали цi чоловiк та жiнка осла. Якось Шан пiшов з ослом у лiс по дрова i знайшов мiшок срiбних монет. Вiн нав’ючив мiшок на …
Read more
Жив десь король, який мав три дочки. Коли вони виросли, батько надумав видати їх замiж. Але не хотiв накидати їм своєї волi, а навпаки, зробив так, щоб вони кожна сама вибрала собi друга для життя, як пiдкаже їй власне серце й розум. Для цього вiн влаштував гуляння, на яке запросив …
Read more
Сiв якось яструб на березi рiчки i задрiмав на теплому вiд сонця каменi. Пiдбiгла до яструба хитра лисиця i вхопила його своїми гострими зубами. – Ой, не їж мене! – заблагав її яструб.- Вiдпусти мене на волю, а я за те знесу тобi яйце завбiльшки з твою голову. “Ох, i …
Read more
Бiгли якось удвох лис i цап, дуже голоднi. А тут чоловiк їде возом, везе мiшки з морквою. На поворотi вiз пiдскочив, один мiшок i впав на землю. Чоловiк цього не помiтив i поїхав далi. – Це моя морква,- сказав лис, пiдбiгши до мiшка. – Вiдiйди! – заявив цап.- Морква моя, …
Read more
Колись давно жив один старий лорд. Мешкав вiн у розкiшному замку на березi моря, але почувався дуже самотнiм, бо не мав жодної близької людини. У залах i в покоях не чути було молодих голосiв, не лунав веселий смiх. Годинами ходив старий лорд по вимощенiй кам’яними плитами галереї або сидiв бiля …
Read more
Було в матерi дев’ять синiв i десята дочка, а чоловiка не було – на вiйнi загинув. У хатi вдова часто навiть хлiба не мала. Усе, що заробить, було, на селi, вiддасть дiтям, i вони з’їдять. Траплялося навiть, що доки вона нагодує мале в колисцi, то й їй уже нiчого не …
Read more
Зосталося сиротами четверо братiв. Усе, що батько залишив їм перед смертю – це одна хлiбина. Довелося йти на заробiтки. От пiшли вони, доходять до роздорiжжя та й кажуть: “Подiлимо начетверо хлiбину й розiйдемося на чотири сторони. Але через сiм рокiв цього самого дня, о другiй годинi, зустрiч на цьому ж …
Read more
Жив собi цар, i мав вiн троє дочок. Несподiвано прилетiла вiстка, що сусiднiй цар iде на нього вiйною. Задумався цар. Що робити? А старша дочка й питає: – Чого ти, батьку, сумуєш? – Нащо тобi знати – це не жiноча справа. – Прошу, рiдненький, повiдай менi про свiй клопiт. – …
Read more
Давно-давно, коли ще свiт був молодий, в однiй далекiй долинi стояв великий мурований замок, а навколо замку росла густа пуща. Дерева там були височеннi i нiколи не скидали листя. У тому замку жив велетень на iм’я Тренкос, тобто “Дужий у Ногах”,- такий запеклий i жорстокий войовник, що на всi околишнi …
Read more
В одному селi жив старий дiд. Вiн був дуже бiдний, нiчогiсiнько не мав. Помер i залишив своєму синовi один лиш кужiль. Син узяв той кужiль i подався на заробiтки. Дорогою в нього порвалися мотузки на постолах. Вiн вийняв кужiль i почав шукати мотузку. Та помалу дiстався до великої рiчки. Вона …
Read more
Був собi чоловiк i мав вiн двох синiв. Старшого, Хосе, забрали в солдати i послали в Америку, де вiн прослужив багато рокiв. Повернувся аж тодi, коли батько помер, а брат захопив сам увесь маєток i став багатiєм, куди тобi. Прийшов Хосе до нього, а той саме спускається сходами. – Не …
Read more
Жив собі принц. Якось стояв він у палаці край вікна, а за вікном ішов лапатий сніг. Як на те сталася біда: бавлячись ножем, він порізався, і крапля крові впала на сніг. Побачив це принц та й каже: — Поберуся тільки з тією, чиє ім’я буде Кров-і-Сніг. Після цих слів зібрався …
Read more
Жили в одній країні чоловік та жінка. Аж ось чоловікові треба на війну йти, а в жінки дитя має бути. Чоловік і каже: — Народиться наша дитина сиротою. То жінка й назвала свого сина Сиротою. Вже йому ось і п’ятнадцять літ, а він усе ще не бачив, щоб мати усміхнулася …
Read more
Одного разу грибівники знайшли в лісі великого-превеликого гриба. Заходились його із землі виривати, а тут з-під гриба вистрибнув дідок. Сам на зріст з палець, а борода он яка — з цілу п’ядь! Старенький кинувся бігти, грибівники — за ним. Спіймали його та й питають, хто він такий. Дідок відповідає: — …
Read more
Жили собі дід і баба. У них була внучка Маша. Зібралися раз дівчатка в ліс по гриби та по ягоди. Кличуть із собою й Машу. — Дідусю, бабусю,— каже Маша,— пустіть мене в ліс з подружками! Дід і баба кажуть: — Іди, тільки від подруг не відставай, а то заблудишся. …
Read more
Трапилося це давним-давно. Жив у одному селі старий, і було у нього три дочки. Ішов якось раз цей старий повз занедбану криницю. Раптом бачить – спіймала змія жабу, того дивись проковтне. Шкода стало старому жабу, підняв він із землі камінь, на змію замахнувся й крикнув: – Агов, змія, відпусти жабу, …
Read more
Одного разу далеко-далеко, в казковій країні з високими горами, з зеленими луками, прозорими струмками жили-були три брати козлики. Прізвище у них у всіх було Граф. Найстаршого брата звали Величезний Козел Граф, середнього – Середній Козел Граф, а молодшого – Маленький Козел Граф. Жили вони на маленькій галявині посеред дрімучого лісу. …
Read more
В одному селищі мешкало старе бідне подружжя. Сплетуть кілька солом’яних капелюхів, дід понесе їх у місто, продасть – придбає щось поїсти, а як ні – лягають спати голодними. Якось напередодні Нового року селянин каже дружині: – Так хочеться на свято поласувати рисовими оладками. Тільки ж у хаті жодної зернини не …
Read more
Колись давно в гірському селі жив бешкетник, на ім’я Хікочі. Одного разу юнак випадково дізнався, що в довгоносого лісовика Тенгу є плащ-невидимка, й вирішив будь-що заволодіти чарівною річчю. Відчайдух видерся високо в гори, зрубав стовбур бамбука й почав роздивлятися крізь цю трубу навкруги, примовляючи: – Оце так краса! Що за …
Read more
Край невеличкого японського села стояв готель. Його власники – чоловік, на ім’я Рокуро, та жінка, яку всі називали Міцуко, – були неймовірно жадібними. Подружжя тільки й чекало на нагоду заощадити та збагатитися за чужий рахунок. Якось до готелю завітав мандрівний торговець. Чоловік мав величезний мішок, заповнений різноманітними товарами. Господиня, побачивши …
Read more
Біля підніжжя Фудзіями в одному невеличкому селі мешкав багатий коваль із донькою Акіко. Дівчинка була дуже доброю і завжди всім допомагала: ніхто з її будинку не виходив із порожніми руками. Коли ж чоловік одружився вдруге, то мачусі сердечність Акіко зовсім не подобалася. Не минало й днини, щоб жінка не скаржилася …
Read more
Колись давно жив могутній цар, який обожнював коштовні та незвичайні речі. Пасок бога грому, жмуток шерсті бородатого лева, безсмертний папуга – це лише крихітна частка тих незліченних скарбів, які ховав у величезній коморі повелитель. Володар дуже пишався незвичайною колекцією, тому обережно діставав цінності, здмухував пилинки, милувався й задоволено шепотів:
Read more
Давно колись жила собі зла баба. Цілими днями бурчала і до всіх чіплялася. А проте невістка годила їй, як болячці. Повсякчас повторювала: «Правду кажете, мамо. Зроблю, мамо». І от нарешті одного дня баба подумала: «Гріх допікати такій лагідній невістці. Мабуть, час уже спокутувати свою провину сутрами. Але спочатку треба їх …
Read more
Було це дуже давно. Одного осіннього дня сільські діти гралися на моріжку біля храму. Раптом підійшов до них незнайомий чоловік і запитав: – Чи не хотіли б ви, хлоп’ята, податися кудись, де можна поласувати хурмою та грушками? – Чому ж ні, хотіли б! – відповів один хлопець. – Чому ж …
Read moreРозповідаючи про життя народу, народні казки відображають взаємини людей, висміюють пороки суспільства, встають на захист пригноблених і знедолених, висловлюють мрії народу про справедливість, про торжество добра над злом.
Кожна казка по-своєму цікава, і без сумнівів принесе задоволення читачеві. У цьому ви можете переконатися, прочитавши відібрані нами.
