Казки народів світу

Жили собi чоловiк та жiнка, i так вони любили одне одного, що й не сказати. Його звали Шан, i вiн був дурнуватий. Її звали Марiжуана.

В одному селищі мешкало старе бідне подружжя. Сплетуть кілька солом’яних капелюхів, дід понесе їх у місто, продасть – придбає щось поїсти, а як ні –

Колись давно в гірському селі жив бешкетник, на ім’я Хікочі. Одного разу юнак випадково дізнався, що в довгоносого лісовика Тенгу є плащ-невидимка, й вирішив будь-що

Край невеличкого японського села стояв готель. Його власники – чоловік, на ім’я Рокуро, та жінка, яку всі називали Міцуко, – були неймовірно жадібними. Подружжя тільки

Біля підніжжя Фудзіями в одному невеличкому селі мешкав багатий коваль із донькою Акіко. Дівчинка була дуже доброю і завжди всім допомагала: ніхто з її будинку

Колись давно жив могутній цар, який обожнював коштовні та незвичайні речі. Пасок бога грому, жмуток шерсті бородатого лева, безсмертний папуга – це лише крихітна частка

 Давно колись жила собі зла баба. Цілими днями бурчала і до всіх чіплялася. А проте невістка годила їй, як болячці. Повсякчас повторювала: «Правду кажете, мамо.

 Було це дуже давно. Одного осіннього дня сільські діти гралися на моріжку біля храму. Раптом підійшов до них незнайомий чоловік і запитав: – Чи не

Жили собі колись два чоловіки: один, на ім’я Маруйосі, чесний, а другий, Кадохіра, шахрай. Якось, коли йому забракло грошей, Кадохіра навідався до Маруйосі та й

 Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два чоловіки пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити. – Я трохи

 Жив собі колись одинаком бідний-бідний чоловік. Якось ішов він берегом річки, дивиться – діти на дорозі граються великою горбушею. Чоловікові стало жаль рибу, і він

Давно колись поблизу Хіросіми жили чоловік та жінка, яким понад усе смакували рисові коржики. Якось принесла їм сусідка подарунок на свято – п’ятнадцять коржиків. З’їли

Давно колись жили собі дід та баба. Одного разу пішов дід у ліс – рубати дрова на зиму. Була спека, і йому захотілося пити. Роззирнувся

Жила собі колись у гірському селі мати з трьома дітьми. Одного дня покликала вона старших синів і сказала: – Я піду на батькову могилу, а