Казки народів світу

Давно колись ішов собі узбережжям чоловік. Аж бачить – риба б’ється на пісну. – Добрий чоловіче, кинь мене у воду, а то люди спіймають! – заблагала вона. Чоловік послухався риби й кинув її в воду якомога далі від берега.

Давно колись жили собі дід та баба, бідні, як мак начетверо. Вже й Новий рік надходив, а в хаті не було ні гроша. ‘ – Чуєш, старий, треба щось купити на свято,– сказала баба. – Та треба…– відповів дід і подався до міста.

 Жила собі колись удова з трьома вірними синами. Та от якось вона захворіла і швидко почала сохнути. – Мамо, може, ви чогось хочете? – питали стурбовані сини.

 Жила собі колись в Едо жаба, яка вже давно хотіла побувати в Кіото. А в той самий час у Кіото жила інша жаба, яка мріяла відвідати Едо. От одного дня жаба з Едо набралася відваги та й вирушила в дорогу до Кіото.

Жив собі колись ловець качок на ім’я Гомбей. Щодня ходив він на озеро, ловив одну качку, продавав її в місті і з того жив. Та якось Гомбей подумав: «Куди це годиться – одна качка! Ловитиму щодня сотню».

Давно колись поблизу міста Моріона був храм. Його настоятель любив смачно попоїсти, гарно вдягтися, а як живуть інші люди, його мало цікавило. У храмовому саду росла дивовижна груша, яка давала щоліта лише п’ять чи шість смачних-пресмачних плодів. Настоятель не тільки оберігав її від птахів та гусені, але й постійно попереджав

Жили колись собі старий із старою. Були вони дуже бідні, але добрі й лагідні на вдачу. Якось поніс старий продавати дрова до міста. Та, як на лихо, з самого ранку пішов сніг, поля і гори вкрилися білою габою. – Шкода, що я вибрався до міста в таку негоду,– зітхнув старий, …

 Давно колись жив собі рибалка Урасіма Таро. Одного разу, проходячи вздовж узбережжя, він натрапив на галасливу юрбу хлопчаків, які знущалися з великої черепахи. Рибалці стало жаль нещасної, і він гукнув до дітей: – Як вам не соромно мучити черепаху! Але дітлахи пустили його слова повз вуха. – Я куплю її,– …

  За давніх часів привчали люди всяких тварин, щоб стали свійськими і допомагали в роботі. Пес споконвіку був вірний своєму господареві, чесно йому служив, і через це дістали собаки від людини грамоту, писану на овечій шкурі, що вони одні мають право супроводжувати своїх хазяїв у дорозі, служити їм, як уміють, …

За давніх часів наш світ був не такий, як тепер. Якби ото наші батьки й діди встали, нині вони б нічого не впізнали. Де тепер, скажімо, лежить село Макоїди, там колись зеленів ліс, та ще ЯКИЙ лісі. Дерево до дерева, кожне високе аж до неба і таке грубе, що і …

За давніх часів не було в містечку Котячому свого кравця, і люди носили шити одежу аж у сусіднє місто. Дуже їм було прикро, що стільки доводиться бити ноги до майстра, та ще й перед Великоднем, коли в усіх свято, а сусіди-городяни глузують з них, що живуть вони наче в лісовій …

В одному маєтку служив собі мисливець. Був він бідний, не щастило йому в житті, та люди про нього знали, що він дуже хитрий і вміє не тільки хліб жувати. Коли у мисливця народився синок, попросив він багатого мельника бути хрещеним батьком дитині. Мельник той мав грошей, як полови, тільки був …

 Жив собі один мірошник, і був він дуже бідний. Млин його стояв казна-де, люди заїздили туди коли-не-коли, частенько не було чого молоти, і мірошникові жилося зле. Якось розділив він дітям останній окраєць хліба, собі не взяв і крихти, сів біля лотоків і замислився, що його робити. У цей час підійшов …

Якось подався один молодий підмайстер мандрувати. Довго блукав він білим світом, але ніде не знаходив собі роботи і все перебивався з хліба на воду. Часто лягав він спати голодний, та ніколи цим не журився. Був то веселий, вродливий хлопець ще й завзятий співака. Звався він Веселий Ян. Одного разу прийшов …

В одного графа при замку була броварня. За броварнею ріс гарний сад, і панство туди ходило гуляти й розважатися, але хто залишався там пізніше десятої години, той при доброму здоров’ї додому не повертався. У річці, яка текла повз броварню, жив водяник, і коли він після десятої години стрічав у саду …

 Якось один молодий король розпрощався з дружиною і поїхав на війну, а королева незабаром після його від’їзду породила двох синів. Пішли по всьому краю такі веселощі, що ні словами сказати, ні на папері списати, і королева одразу ж вирядила гінців віднести чоловікові радісну звістку. Хлопчики вродилися здоровенькі і росли як …

Колись давно був в нашому селі старий півень. Любив він водити своїх курей у ліс та в поле. Якось півень грібся в землі під деревом і знайшов гаманець, повний золотих та срібних монет. Схопив півень гаманець і мерщій з ним додому! Ніг під собою від щастя не чує, співа на …

Жив колись у місті Арлі один тесля. Палко любив він своє ремесло, а крім усього іншого, був напрочуд гостинний чоловік. І зайшли якось до нього двоє прочан. Один товстий, з великою бородою, другий – маленький, непоказний. Побачив їх тесля і одразу зметикував, що ніякі вони не прочани. Бородатий – то …

Ця історія сталася в Анжевілері – маленькому містечку на півночі Лотарінгії. Стояла там церква, стара та облуплена, з глибокими тріщинами в стінах. У ті тріщини залітало насіння різних трав, навіть кілька кущів кривим корінням закріпилися поміж цеглинами. Навесні тут розквітали кульбабки, а влітку так щедро розростався мак-самосій, що здавалося, ніби …

Був собі колись на світі маленький веселий гном. Звали його Шустик. Носив Шустик чепурненький синій каптанчик, чорні лаковані чобітки та яскраво-червоний ковпачок, що сидів у нього на голові завжди трішечки набакир. Гномик був лагідний, ніколи не журився і не цурався ніякої роботи. Щоправда, мав він одну ваду: був надзвичайно вразливий …

Був собі на світі добрий дроворуб. Щоранку йшов він у ліс і до пізнього вечора рубав там дрова. Мав він трьох дочок-красунь. Щодня котрась із них приносила батькові обід – казанок гарячої юшки. Рубає якось дроворуб дрова і раптом бачить: вилазить із хащі страшний звір, не звір навіть, а справжнє …

Анжевілер – маленьке містечко на півночі Лотарінгії. Розкинулося воно неподалік од люксембурзького кордону. Розмовляють там дуже кумедною говіркою, якої не розуміють в інших провінціях. Тому з давніх-давен мешканці Анжевілера зажили поганої слави, їх вважали простачками й дурнями. Мали вони й прозвисько – «заяча юшка», бо коли одного разу заєць, перебігаючи …

Побачила якось на узліссі лисиця сіру куріпку та й питає: «Скажи-но, куріпонько, як це ти примудряєшся вдень спати?» – А так собі. Сховаю голівку під крильце та й сплю. Ось подивися! Сховала куріпка голівку під крильце. А лисиці того тільки й треба. Стрибнула вона до куріпки, вхопила її за крильце …

Якось до сільського ткача завітав незнайомець. Приніс йому великий моток прядива на полотно. – Я прийду забрати полотно через тиждень. Заплачу тобі дев’ять екю за роботу. Та коли не впораєшся – нарікай на себе. Ткач старанно взявся до роботи, працював ночами, але не встиг виткати й чверті замовленого шматка полотна. …