Казки народів світу

Жив колись у місті Арлі один тесля. Палко любив він своє ремесло, а крім усього іншого, був напрочуд гостинний чоловік. І зайшли якось до нього

Ця історія сталася в Анжевілері – маленькому містечку на півночі Лотарінгії. Стояла там церква, стара та облуплена, з глибокими тріщинами в стінах. У ті тріщини

Був собі колись на світі маленький веселий гном. Звали його Шустик. Носив Шустик чепурненький синій каптанчик, чорні лаковані чобітки та яскраво-червоний ковпачок, що сидів у

Був собі на світі добрий дроворуб. Щоранку йшов він у ліс і до пізнього вечора рубав там дрова. Мав він трьох дочок-красунь. Щодня котрась із

Анжевілер – маленьке містечко на півночі Лотарінгії. Розкинулося воно неподалік од люксембурзького кордону. Розмовляють там дуже кумедною говіркою, якої не розуміють в інших провінціях. Тому

Побачила якось на узліссі лисиця сіру куріпку та й питає: «Скажи-но, куріпонько, як це ти примудряєшся вдень спати?» – А так собі. Сховаю голівку під

Якось до сільського ткача завітав незнайомець. Приніс йому великий моток прядива на полотно. – Я прийду забрати полотно через тиждень. Заплачу тобі дев’ять екю за

У короля і королеви була єдина донечка – принцеса Анн. Росла вона дуже пещеною дитиною. Батьки палко любили доню і в усьому їй потурали. Одного

Сидів собі на грядці один качанець капусти і ніяк не хотів рости – хоч ти йому що. – Агов, Антуанет! – гукнув господар. – Чого

Послухайте-но цікаву історію, що сталася в одному селі поблизу Реймса. Стояла в цьому селі стара церква, в якій правив службу такий же старий кюре, тобто

Мав старий мірошник чотирьох синів. Не багатий він був, а все ж таки чотирьох синів виростив і, помираючи, заповів: старшому – вітряка, двом середульшим –

Жив колись у наших краях один бідний селянин, і був у нього син. Син як син, недурний хлопчина, тільки що не лежала його душа до

Жила собі на світі дівчинка Орсан. Не мала вона ні батька, ні матері. Збирала сирітка в лісі ягоди, гриби та квіти, продавала багатіям – тим

Жили колись батько і двоє синів. Старший син був видющий, а менший – сліпий. І ось настав батькові час помирати. Покликав він старшого сина та

Жив собі король з красунею донькою, такою гарною, мов ясне сонечко, тільки непокірною і вередливою, як і всі королівські доньки. Коли дівчині минув двадцять один

Пішов якось вовк з кумасею-лисичкою на річку рибалити. Наловили вони чимало риби й поскладали її в кошик. – Хто понесе кошик? – питається вовк. –

Здибалися якось лисиця і заєць. Руда кумася й каже вухатому: – Тебе ж ніхто не боїться. – А тебе? – не розгубився заєць. – Мене

Знайшов якось подорожній шмат свинини. А вовкові теж закортіло м’ясця,– підкрадаючись ззаду, подумки вже й присолив його та відчув, як воно тане в роті. Але

Жив-був мисливець. Якось цілий день полював він із двома собаками. Непомітно стемніло, і мисливець вирішив перебути ніч у пралісі, а вранці вирушити до рідної домівки.

Одному шевцеві набридла його робота. Став думати-гадати, чим би зайнятися, щоб заробляти більше, а втомлюватись менше. Якось почув він про те, як один багатій, одужавши

Жили колись три сестри: Білка, Рукавичка й Голка. Якось вирушили вони до лісу на полювання. Через деякий час вийшли на роздоріжжя. Білка, як старша, порадила:

У сиву давнину жило двоє вельми вдатних майстрів – коваль і золотар. Якось вони засперечалися, хто у своєму ремеслі вправніший. Побилися об заклад і вирішили

Якось троє братів вирішили піти в найми, але мріяли знайти таке місце, де не треба було анічого робити, а тільки їсти й спати. Простували хлопці