Казки народів світу

Якось троє братів вирішили піти в найми, але мріяли знайти таке місце, де не треба було анічого робити, а тільки їсти й спати. Простували хлопці

В чаклунки була донька-вродливиця, до якої почав залицятися королевич, маючи намір побратися з нею. Та коли юнак дізнався, що мати дівчини ворожка, полишив кохану, і

Жило собі літнє подружжя. Достатку не мали, позаяк обоє були дуже ледачі.Якось рубали вони в лісі дрова. Жінці така робота видалася важкою й нудною. Збираючи

У сиву давнину жив-був господар і мав він кішку, півня та бика. Одного разу під час вечері він звелів наймитові:– Уранці заб’єш кішку.Поївши, наймит шепнув

Жила собі колись жінка, в жилах якої, напевне, текла кров чаклунки, бо її доньки були не такі, як в інших людей.Найстаршу звали Одноокою, тому що

Колись в одного хуторянина було три сини. Неподалік хати вздовж морського узбережжя стелилося поле, на якому він протягом багатьох літ намагався виростити жито. Як тільки

Одного разу бідний рибалка зловив величезну щуку. Коли витягнув здобич із води, рибина роззявила пащу й заговорила: – Коли вже ти мене спіймав, то послухайся

У сиву давнину був собі король, і мав він трьох синів. Старших двох батько любив і вихваляв, а найменшого називав то хрущем, то козликом, то

У сиву давнину жили по сусідству багатий і бідний.Якось по весні бідняк попрохав багатія позичити насіння ріпи, щоб засіяти своє поле. Багатій загадав сусідові і

Якось чоловік віз із міста рибу. Раптом обіч шляху бачить – лежить непорушно лисиця. Гадаючи, що вона нежива, кинув її на воза. Але руда просто

Чорт одягнув найкраще вбрання, узяв подарунки та й пішов сватати доньку торпаря. Її мати швидко зрозуміла, що то за жених завітав. Стара прийняла подарунки, відкликала

Якось надвечір зайшли двоє мудреців до однієї хатини. Вони попросилися на нічліг, але трохи раніше від них сюди прибув заможний торговець хутром. Оселя була тісна

Було у купця двоє синів. Вони часто сперечалися про те, що в світі могутніше – правда чи брехня, кривда чи справедливість. Старший брат твердив, що

Жили собі колись дід та баба. Була стара надто говірка: тільки щось трапиться вдома, всеньке село знає.Дід був удатним мисливцем і рибалкою. Якось, ідучи на

В одній парафії жив дуже старий і товстенний пастор. Він геть занедбав свою службу, взяв собі двох помічників, які сповняли його роботу. На всю округу

Були собі король з королевою,і мали вони дванадцятеро синів-молодців.Якось король сказав своїй дружині: – Якщо в нас народиться тринадцяте дитя і це буде дівчинка, тоді

Мандруючи якось лісом, король натрапив на хатинку і був би заїхав до неї просто в своїй кареті, але двері були такі вузькі й низенькі, що

Горобчиха звила гніздечко у верховітті. А лисиці заманулося зрубати саме це дерево. Горобчиха почала благати кумасю, щоб не руйнувала її оселі, а та мовила: –

Жили собі, були собі на світі швець і кравець. Обидва дуже бідні. Їли раз на день, а то, бувало, й зовсім по кілька днів не

Було собі, а може, й не було по той бік глибокого синього моря яйце.. Схотіло воно рушити в мандри. Котилось, котилось, аж ось його перестріла

За височезною горою, що впирається в небо, по цей бік дзюркотливої річечки, близенько від села Ніколишнього жив собі бідняк. Не було в нього ніякого майна,

За лісом Багатострумковим, поруч із крайнім дубом, що стоїть праворуч від галявини Сонячного Сяйва, починається ліс Густолистий. А від нього за три вії і ще

Жила-була десь за сімома морями кмітлива дівчина. А була вона така розумна, що слава про неї дійшла аж до короля. Королю так багато говорили про

Жили колись на білому світі троє гусенят. Не було в них ніяких клопотів-турбот. З ранку до вечора паслись собі на великому лузі. Дивилися на небо,

В улоговині між двома високими горами жив собі бідний чоловік із дружиною. Не було у нього ні землі, ні худоби. Крім старого сіряка і багатого

За сімома морями, там, де володарює куцохвосте порося, жив на селі бідний чоловік з трьома синами. Аж ось до села дійшла чутка, що король віддасть

Був у світі там, де и зовсім його не було, величезний кам’яний монастир. Жило в тому кам’яному монастирі стільки ченців, що й у трьох церквах

В невеличкій хатині край убогого села жили собі два брати – Працьовитий та Ледачий. Коли Працьовитий орав, Ледачий вилежувався на печі, коли Працьовитий сіяв, Ледачий

Жили в одному селі три бідні брати. Були вони такі бідні, що навіть хліб їли тільки на свято. Від голоду так охляли, що не могли

Слухайте-но, діти, уважно, я розкажу вам, як ми готувались до братового весілля. Я тоді був іще зовсім маленьким. Хочете вірте, а хочете – ні, але