Казки українських авторів

– Мня-ау! – сказав Кіт, з огидою оглядаючи свої лапки. – Знову митися доведеться – скільки на підлозі пилюки… Чому цього пилу завжди так багато?

– Плюх! – простогнав Червоний кран. – Як мене болить голівонька… Плюх-плюх! – Чому болить? – зацікавився його рідний брат – Синій кран. – То,

Нікому не було так добре, як козакові Сабайдону. І в гулянці, і в бійці завжди перший. А що вже у бою себе показав, то мало

Жив-був у нашому селі Сабадаші недалеко від Бузівки, через річку від Зеленого Рогу якраз навпроти хати кривої Ганьки, через межу від попа бідний чоловік Тимухтей.

Жив на світі самотній аптекар Аспірин. Він готував ліки і тим самим заробляв собі на хліб. Якось Аспірин надумав переглянути старі рецепти. Вони дісталися йому

Мильна булька невеличка, соломинка й черевик йшли по лузі. Бачать – річка. як добратись на той бік? Каже булька: – Черевичку! Попливи по річці вплав

Жив з мамою і татом в лісі біля великої корчі на невеликій галявині крихітний світлячок. Був він добрий і працьовитий, завжди допомагав батькам висвітлювати ввечері

Друзі, а чи знаєте ви, що колись сонечко не мало чорнявих крапочок на своїй червоній спинці? Так, так, його крильця були просто червоного кольору. Але

Був собі раз Вовчик-братик і Лисичка-сестричка, і задумали вони взятися чесно на хліб працювати. Винайшли собі нивку поля і змовилися посадити на ній картоплю. Вранці-рано

На столі стояла чашка. У чашці холонув чай. А в чаї плавала Муха. Вона з усіх сил дриґала лапками і намагалась розправити мокрі крильцята. –

В одному селі жила собі дівчина Маруся. Дуже вродливою була Маруся, але жили вони з батьками бідно, тому й свататись до неї ніхто не хотів.

Кажуть, то давно було, коли світом Яві правили мудрі київські князі, а старі боги бенкетували у вічному Ірії. На берегах лівої притоки могучого Славутича розкинулося

У Василька в кімнаті жив великий червоний Будильник з тендітним білим капелюшком. Своїм дзвіночком Будильник радісно повідомляв хлопчика про початок кожного нового дня. Але Василько

Була собі хатиночка, навколо неї пліт. Жили в хатинці півничок і сірий кіт-воркіт. Кіт зрання та до вечора у лісі полював, А півник в хаті

Хрук народився у густому лісі, де змикаються кронами старезні дуби і навіть удень панують сутінки. Його мати, стара дика свиня, виконуючи покладений на неї великою

Сашко прокинувся в дуже гарному настрої. Вчора весь день йшов сніг та батько пообіцяв, що вони будуть ліпити сніговика! Хлопчик швидко поснідав та з батьками

Жив у лісі їжачок. Тоді не мав ще колючок. Як мишка, був маленький, Як грудочка, товстенький, Смачненькі яблучка вже їв, Вигідно собі жив. Та раз,

Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тiльки вибачте ласкаво, Що не все в нiй буде нове. Та чого там, люди добрi, За новинками

Маленький Брахіозавр ходив до дитячого садочка динозаврів. Там він залюбки товаришував зі своїми друзями динозаврами Бронтозавром, Диплодоком, Ігуанодоном та Стегозавром. Разом вони ліпили скульптури з

Ішов Медвідь з Вовком по лісі, аж ось зацвірінькав якийсь пташок у корчах. Підійшли ближче, а то маленький пташок з задертим хвостиком скаче по гілках

Як, ви не знайомі з Наталкою? Адже це маленька й розумна черепашка, яка живе у нірці під кущем, на самісінькому березі річки. Якої? Та тієї

А ти пам’ятаєш Наталку? Чи пам’ятаєш ти, мій любий друже, черепаху Наталку? Якщо ні, то нагадаю: це мила маленька черепашка, яка живе у нірці під

Перша частина Шаліла буря цілу ніч, І рано-досвіта з вудками Ішов рибалка чимскоріш, Не йшов – летів вперед думками. Ось і ріка!.. Ще крок, ще

Друга частина. Під ранок вже Іван не спав, Усе роздумував: чи стане Гачків на щук, на коропів І чи в селі він їх дістане. “А