Німецькі казки

Жили-поживали три бабусі. Якось їм дуже захотілося поласувати пухкеньким млинцем. Отож вирішили спекти. Одна бабуся принесла яйце, друга – молоко, а третя – борошно й

Узяв братик свою сестричку за руку та й каже: – Відколи матуся наша вмерла, ми не маємо пресвітлої години: мачуха щодня б’є нас, а як

Жив біля дрімучого лісу один убогий дроворуб із жінкою. І було в нього двійко діток: хлопчик Гензель і дівчинка Гретель. Жили вони весь час надголодь,

Якось уранці, саме серед літа, сидів молодий, веселий кравчик біля вікна і шив собі. Коли чує–йде вулицею жінка й вигукує: – Варення, смачне варення! Купуйте,

Один чоловік мав осла, який багато років покірно возив йому лантухи до млина. Та під старість сили покинули осла, і він став нездатний до роботи.

Лисиця була у вовка в наймах, і чого лише вовк забажає, те вона мусила робити, бо була слабкіша за нього. От вона й почала думати,

Сім років прослужив Ганс наймитом у одного господаря, а наприкінці сказав: – Хазяїне, мій строк скінчився, я хочу вернутися додому, до матері. Заплатіть мені те,

Жив колись на світі один чоловік. Було в нього три сини, а з майна він мав тільки одну хатину. Кожен із синів хотів, щоб хата

Жив на світі бідний селянин. Якось увечері розпалював він вогонь у грубці, а жінка його саме пряла. Ось він і каже: – Сумно мені, що

Жила собі на світі маленька славна дівчинка. І така вже була вона мила, що всі її любили, хто на неї тільки гляне. А найдужче любила

Питає мати Ганса: – Ти куди це зібрався йти, Гансе? – До Гретель, мамо,– каже Ганс. – Хай тобі щастить, Гансе. – Пощастить. Бувайте, мамо.

Жила собі в одному селі убога стара жінка. Надумала вона якось наварити бобу. Налущила його повну миску, накидала в піч дрова, а щоб вони швидше

В одного селянина був син, такий завбільшки, як мізинець. Ішли роки за роками, а він не виростав ані на волосину. Якось зібрався селянин орати в