Польські казки

Оце я вам почну бувальщину й скінчу так, як мені колись замолоду розповідали. Під Острудою є місто, яке здавна зветься Воріни. Колись, багато років тому, панував там німецький рицар, якого звали Дітріхом. Був це великий гульвіса. Сам кремезний, високий, борода чорна, плащ із чорним хрестом, а на поясі меч. Щодня …

Давним-давно, років, може, з двісті тому, в одному селі жив чоловік на ім’я Міхал. На зріст він був невисокий, але силу мав неабияку – однією рукою підіймав лантух з зерном, мов невеличку торбину, ще й завдавав його собі на плечі. Міхалова хата стояла на галявині в лісі; мав він клаптик …

Ішов студент на канікули із школи додому. Йти довелося густим лісом. Студент заблудив, і ніч захопила його в хащі. Блукав, блукав – ніяк з того лісу не вийде. Нарешті виліз на високе дерево й став роздивлятися на всі боки, чи не побачить узлісся. Вгледів десь удалині вогник і кинув у …

На високій горі стояв колись старий-престарий замок, а в тому замку жив молодий князь. Навколо замку, скільки сягає око, тягся густий ліс. А в ньому були й кози, й дикі кабани, й кошлаті ведмеді. Над усе любив князь полювати в тому лісі. Якось уранці сів він на коня та й …

Коли це було, ніхто вже гаразд цього і не знає. Жили в селі Високому два брати. Старшого брата звали Кароль, меншого – Густек. Старший брат жив у гарному мурованому будинку, мав велике господарство, кілька пар коней, чимало худоби, тримав двох наймитів і наймичку.

Був колись в одному селі бідняк Мацек, чоловік хоч і добрий, але не так, щоб дуже розумний. Пішов він якось уранці до лісу по дрова. Збирає сушняк, обламує трухлі гілки та сучки, складає на купу, коли чує – хтось віддалік стогне, наче плаче жалібно, благає допомоги. Злякався Мацек і став

В одної жінки була дочка. Звали її Кася. Була вона гарна й здорова, але страшенно ледача. Років до двадцяти сиділа на печі й нічого робити не хотіла, тільки спала або їла. Ніколи вона не вмивалася, не розчісувалась, волосся в неї було завжди розпатлане, розкудлане, і тому всі її називали ледачою …

В одного пана був наймит Мацей. Працював він із ранку до вечора, і заробити нічого не міг. Раз пішов Мацей у ліс рубати дрова. Коли це з-за кущів виходить красуня-дівчина. Дивилася, дивилася, як він рубає дрова, та й каже: – Може, ти, хлопче, хочеш бути моїм чоловіком?

В одному селі жив дуже блідий рибалка. Мав він жінку й шестеро дітей. Ніде було рибалці ловити рибу, тільки в панському озері. А за це він мусив щодня постачати панові стільки риби, скільки той забажає. Трапилося раз, що в маєток мало з’їхатися багато гостей, отож пан наказав рибалці принести якнайбільше …

Вже ніхто не може сказати, коли й де це діялось. Люди собі як люди позабували. Вже мало є в світі таких, які щось про це пам’ятають. А було воно так. Далеко від міст і сіл, серед мазурських лісів, над невеличким озером стояла бідна хатина. Жили в ній Ясек з Катажиною. …

Намостив жайворон гніздечко в лісі. Прийшов кріт і хотів зруйнувати гніздечко. Жайворон літав навколо, пищав і просив, щоб кріт не чіпав його хатки, бо тоді малі пташенята загинуть. Де не взявся вовк. Послухав, як нищить жайворон, і питає: – Чого це ти так пищиш? Може, з голоду? Бо я цілісінький …

В одному дворі був великий пес. Якось уранці приходить до нього вовк і грізно каже: – Я тебе з’їм. А пес проситься: – Мій любий, не їж мене, я тобі чоботи справлю. – Ану справ. – Добре; тільки щоб ти ніколи не ходив у цих чоботях по росі та по …

Було це давно-давно, коли ще в світі траплялися різні дива. Саме годі над річкою Нідою стояв старий вітряк. Восени селяни привозили до вітряка повні мішки зерна, а мельник Смолка перемелював його па борошно, з якого господині пекли потім хліб і коржі. Мельник був чоловік добрий і чесний, за

Послухайте, мої любі, що сталося колись! Я бачив це на власні очі сто п’ятдесят років тому. У великому місті жив малий швець Копитко, такий кумедний, що не можна було без сміху дивитися на нього. Замість того, щоб сидіти й гарненько шити чоботи, він раз у раз витинав різні штуки, й …

Звали його Гавелом, був він най-молодший серед братів, проте люди казали, що три брати розумні, а Гавел дурний. І не тому, що бідолаха не мав розуму – ні! Просто вдача в нього була така м’яка, що він ніколи не пам’ятав за себе, а чуже лихо брав до серця, і за …

  В одному селі жило двоє братів. багатий та бідний. Багатий брат, може, й зайшов би часом до бідного, та лиха жінка йому цього не дозволяла. Отож брати не бачилися аж сім років. Якось пішов бідний брат з візочком до лісу по дрова; жінка дала йому півхлібини й півголовки сиру …

  Один король був такий нещасливий, що не міг викохати жодної дитини: всі його діти вмирали ще в сповиточку. Нарешті народилося в нього один за одним двоє синів. Їм минуло по кілька років, і вони вже мали своїх вихователів. Але молодший вчився куди краще й пильніше, ніж старший. Якось прийшов …

 В одному селі жила старенька вдова. Було в неї троє синів, яких вона дуже любила. Кожен із синів мав своє ремесло. Старший вивчився грати на органі й став органістом. Такий він був мудрий та вчений, що міг прочитати кожну книжку, навіть писане міг розібрати, і за це люди дуже його …

Неподалік од містечка Домбрувна струмок крутив колеса великого млина. Там завжди панував рух. Вози довгою валкою везли до млина зерно, а потім одвозили борошно в сусідні села. Мельник Маренський був дуже хазяйновитий чоловік. Уставав на світанку й працював не складаючи рук аж до смерку. А в жнива частенько й зовсім …

Колись давно в одному містечку жив швець Філіпп Дратва. Всі в містечку знали того шевця, не дивно: над дверима його майстерні висіла вивіска, яку кожен бачив здалека. На ній був намальований здоровенний шевський копил, а під ним було написано: «ТУТ ЖИВЕ Й ПРАЦЮЄ МАЙСТЕР ФІЛІПП ДРАТВА». Майстер Дратва завжди сидів …

В одного чоловіка було двоє синів. Старшого звали Валек, меншого – Войтек. Валек був як усі люди: розумів те саме, що й інші, у великі мудреці не пнувся, а проте всі звали його розумним через те, що брат у нього був дурний. Дурний Войтек ніяк не міг зрозуміти, що таке …