Українські народні казки

Не зaвжди Кенгуру був тaкий, яким його ми бaчимо тепер. Це було зовсім інше звірятко, нa чотирьох куценьких ніжкaх, сіре, пухнaсте й пихaте. Потaнцювaвши нa пaгорку посеред Австрaлії, він подaвся до мaленького чaродія Нкa. Прийшов він до Нкa врaнці о шостій годині, ще до снідaнку, тa й кaже: — Зроби …

Казка мовиться про двох братів. Старшого звали Василем, а молодшого — Михайлом. Старший брат дуже був заможний, жив у великих достатках. Молодший — навпаки. У молодшого брата і дітей ціла купа була і бідність велика. Ходив молодший брат по різних заробітках і ледве міг з дня на день діточок прогодувати. …

Жили собi чоловiк i жiнка, i була в них донечка. Та не дiйшла вона ще й лiт, як померла мати. Прийшла якось дiвчинка до своєї хрещеної, а та їй i каже: нехай, мовляв, твiй батько зо мною одружиться. – Я тебе дуже любитиму, щовечора буду тобi нiжки мити молоком! От …

Жив Поганий цар. Мав він трьох дочок. Хотів знати, як його дочки люблять, тому покликав дівчат до себе: — Котра з вас як мене любить? Старша каже: — Няньку, я вас люблю так, як вино. Каже середуща: — Няньку, я вас люблю, як хліб. Каже наймолодша: — Няньку, я вас …

Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: — Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він …

Жив собі бідний чоловік і жінка. Вони мали трьох синів. Два були розумні, а третій – не дуже. Звали його Офермою. Минули роки, чоловік і жінка зістарілися, а сини повиростали, стали легіяями, як дуби. Перед смертю чоловік покликав їх і каже: – Як умру, аби-сьте по одному приходили на мою …

У одного царя росла золота груша. Але з неї користі не мав, бо врожай щось крало. І примусив цар синів доглядати грушу. Прийшов старший син під грушу і лежить. Прилізла до нього мишка: — Царевичу, чи не дав би ти мені поїсти? Він її прогнав. Переспав ніч, а рано встав …

Був собі раз Вовчик-братик і Лисичка-сестричка, і задумали вони взятися чесно на хліб працювати. Винайшли собі нивку поля і змовилися посадити на ній картоплю. Вранці-рано вибралися обоє до роботи — ямки робити та картоплю садити. Дома поснідали, що там бог дав, а щоби в полудне не бігати додому, взяли відразу …

Якось уранці виліз лис із своєї нори в лісі та й думає: “Сьогодні неділя, тож годилося б роздобути смачненький обід”. Вибіг з лісу до озера Пурда та й засів на диких качок чатувати. А на озері тих качок плавало так багато, що в лиса аж слинка потекла, і ніяк він …

Був собі чоловік та жінка, і була в них одна дочка. Мати була гарна, а дочка ще краща. От те дівча ще підлітком було — умирає мати. А вмираючи, покликала до себе дочку та й каже їй нишком: — На тобі, доню, це зернятко, та нікому не кажи, що в …

Жили собі двоє мишенят — Круть та Верть, і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться. Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок. — Круть, Верть,— став гукати півник,— а …

Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі! Кличе лисичка журавля до себе в гості: – Приходь,– каже,– журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе – як для себе. От приходить журавель на ласкаві запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці …

Жив собі господар, у якого було три донь­ки. Він дуже-дуже їх любив. Одного дня зібрався їха­ти на ярмарок. Доньки його обступили й почали про­сити, аби купив їм подарунки. — Я хочу, тату, намиста, — попросила старша. — А мені привезіть перстень — сказала середуща. Найменша мовчала. — А тобі що, …

Був собі котик та півник, і дуже вони любили одне одного. От і почали жити вкупі, в одній хатці. Жили собі хорошенько — котик у скрипочку грає, а півник пісеньки співає. Котик іде якої їжі здобувати, а півник дома сидить та хати глядить. Отже, котик було як іде з дому, …

Дуже давно жив один цар. Держава його займала велику частину заходу. Але той цар ніколи на захід не дивився. Винесе, було, собі стільця й сяде лицем до сходу І так день за днем усе на схід дивився, гейби когось очікував звідти. При тому одне око завжди плакало, а друге сміялося. …

Це було давно-предавно, коли кури несли телят, а вівці – писанки, файніші, ніж у Косові. Тоді був на світі бідний чоловік, що мав три доньки – Марійку, Ганнусю і Василинку. Доки доньки були малі, чоловік дуже бідував, а як вони підросли, то стало трохи легше, бо вже було кому обід …

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка, залізла в ту рукавичку та й каже: — Тут я буду жити! Коли це жабка плигає та й питає: — А хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка. А ти хто? — Жабка-скрекотушка. Пусти й мене! От уже їх …

Зосталося три брати сиротами — ні батька, ні неньки. І дома нема нічого — ні хазяйства, ні хати. Ото й пішли вони всі втрьох найматися. Аж іде дід старий-старий, борода біла. — Куди це ви, дітки, йдете? А вони кажуть: — Найматися. — Хіба в вас свого хазяйства нема? — Нема — кажуть. — …

Стояла в полі билинка, на ту билинку сів горобець-молодець. — Билинко, билинко, поколиши горобця-молодця. — Не хочу! — То я піду до кіз, нехай тебе з’ їдять. Кози, кози, ходіте билинку гризти, билинка не хоче горобця-молодця колихати. — Не підемо! — То я закличу вовка, щоб вас подушив. — Вовче, вовче, ходи кози їсти: …

Жив, де не жив, один багатий граф. Мав він немало доброї землі, мав немало пустої, мав лісу, саду і пасовища, а худоби — видимо і невидимо. Граф любив ходити на полювання. Днями, тижнями блукав з рушницею по лісах і полях. Та ніколи не заходив до Страшного лісу, звідки ніхто не …

Одного разу зібрались всі звірі докупи і почали радиться між собою, кого наставить царем, щоб був порядок і щоб був у них правдивий суддя, котрого всі щоб боялись і слухались. На цей раз діла довести до кінця не довелось, бо не всі були в зборі, самих великих і сильних звірів …

Жив колись один цар. Він мав сина-одинака. А держава в нього була дуже багата. Цар і не знав, чим більше пишатися: державою чи сином. Але багатство принесло йому біду: сусідський король позаздрив цареві й оголосив війну. Цар якраз збирався оженити сина. Тепер сказав: — Но, сину, інша карта впала. Тепер не …

Двоє котиків веселих добули собі хитро-мудро грудочку сиру. Одбігли з ним подалі й почали радитися, як його краще поділитися. Та ще й поділитися так, щоб не було кривди ні тому, ні тому,– щоб якраз по правді рівнесенько розділити. Один котик і каже: «Давай поділимо отак, упоперек!» А другий каже: «Ні, …

Був собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі: – Ходімо, бабо, в ліс по грибки! От пішли; бере баба грибки, коли дивиться – у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить. От вона дідові: – Дивись, діду, …

Був собі заєць у лісі. Влітку було йому добре, а взимку погано — доводилось до села ходити, на току овес красти. Приходить він якось на тік, а тут уже зайців цілий табун. От він почав перед ними вихвалятись: — У мене не вуса, а вусища, не лапи, а лапища, не …