Українські народні казки

Жив собі заможний чоловік у якого була велика сім’я. Дев’ятеро його синів виросли слухняними та працьовитими, наймолодша ж донька – ледачою та пустотливою. Не пряла, не мила, не шила. Тільки перед дзеркалом сиділа. Батько інколи свариться на неї, а мати захищає: – Не кричи на доню, вона ж у нас …

Були собі дід і баба. Пішли вони в поле жати. І взяли із собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже: – Де б це глечика поставити? – Постав, стара, під кущем. Баба послухала діда і поставила під кущем. От пішли вони жати. Жнуть та й жнуть. Аж біжить …

Колись то давно жив собі убогий чоловік із жінкою, а у них був одним один син, та й той не такий, як треба: таке ледащо вдалося, той одинчик, що Господи! Нічого – і за холодну воду не візьметься, а все тільки на печі сидить та прісцем пересипається. Уже йому, може, …

Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати й говорити: – Прийміть мене до себе! Усе будете ситі!.. – У нас і калачів досить! – каже пан.

В одного господаря був дуже вірний пес і добре пантрував господарство; через цілі ночі гавкав, і за то йому добре їсти давали. Єдного вечора, як прийшов до своєї буди та й ліг, чує – хтось іде дорогов. Він встав та й біжить до брами. Вибігає за браму, дивиться – а …

Жив-був вовк. Старий він став і слабий. А їсти ж треба!.. Пішов він їжу шукати. Блукав собі, блукав та й стрів лисичку. – Лисичко, лисичко, я тебе з’їм. – Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньку заспіваю, таночок станцюю.

Раз зустрів вовк жебрака й каже: «Я тебе з’їм!» – «Мене? Бачиш, який я худий,– кістки та шкіра. Не посмакує тобі м’ясо… А я тобі пораджу, кого з’їсти».– «Кого?» – «В лісі люди рубають сяги. Добре дивися, від котрої сокири найдалі летять тріски. Того й вибери, бо у нього смачне …

Лев опісля обіду ліг в холодочку опочивать. Тіко що гарно задрімав, а мишеня вилізло з своєї нори і побігло навпрямець через лева. Лев спросоння подумав, що його хто-небудь лове, здригнув, підняв голову, аж то мишеня по йому пробігло. Лев тоді й каже: «Як ти сміло мене безпокоїть?! Ти знаєш, хто …

Украла собі лисичка-сестричка курочку та й біжить. Біжить та й біжить, от стала її ніч застигати. Бачить вона хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько та й каже: – Добривечір, люди добрі! – Дай боже здоров’ячка. – Пустіть переночувати! – Ой лисичко-сестричко, у нас хатка маленька,– ніде буде тобі лягти. – Дарма, …

Був собі їжак. Якось вийшов він раненько з своєї домівки подивитися на білий світ. Вийшов та й каже сам до себе: – А піду лишень у поле – подивлюся, як там моя морква та буряки. Та й пішов.

Був собі в одного чоловіка собака Сірко – тяжко старий. Узяв хазяїн та й прогнав його від себе. Никає Сірко по полю, і так йому гірко: «Скільки років я хазяїнові вірно служив, годив, добро йому робив, а тепер на старості літ він мені шматка хліба жаліє і з двору прогнав». …

Пішов прикажчик по селу, розпитує: – Чи нема де якого нетяги? – А там і там,– кажуть,– живе дуже убогий парубок,– він піде. Ото й найняли того парубка. Вибув він рік і дали йому день поля на рік. Іде парубок від пана та й думає: «Служив я,– думає,– рік, вислужив …

Був собі чоловік, ну, в його хліба не стало, а жнива були, сухо було так, що змолоть ніде було. Ну, і поїхав він до другого млина, до такого, що хоч і сухо буває, то він не стає. Іде дорогою й думає: «Як би тут збрехати, щоб перепустили?» А там завізно …

Був собі кінь, не дуже гарний, підліток, непоказний, та у розумного хазяїна все тяг та тяг чи то на панщині, чи на хазяйській роботі і в сосі, і в бороні, і в возі, І в санях, і з хлібом, і з соломою, або де з чим попало, все помаленьку совпається …

Був собі вовк та такий-то уже старий, що ніде вже нічого не пійма і не задере. «Піду,– каже,– ляжу на шляху, може, хто заб’є». Ото ліг та й лежить. Коли це біжить молодий вовк. «Здоров, дядьку!» – «Здоров».– «А чого це ви тут лежите?» – «Та не здужаю вже і …

Були собі дід та баба. І такі вони були бідні, що аж жах. От баба і каже діду: – Зроби мені, діду, солом’яного бичка й осмоли його смолою. – Та навіщо тобі той бичок здався? – Зроби, кажу! Я вже знаю навіщо. Робити нічого. Зробив дід солом’яного бичка й осмолив …

Мав один цар красну дочку і надумав заміж її видавати. На весь край проголосив, що дасть царівну за найпершого брехуна. В одного газди було три сини. Старший, що вважав себе дуже мудрим, сказав до своїх братів: – Царівна має бути моя, бо я можу найкраще брехати. Прийшов до царя, а …

Був у селі пан. Одного разу він сказав бідному селянинові: — Ти чоловік розумний. Я це здалеку чую. — У нашому краї всі мужики розумні. — А пани? — На таке показує, що кожний пан ударений з-за рогу мішком по голові,— відповів селянин.

Один кінь, на ім’я Климко, був дуже невдоволений своєю долею. Він гнівався на господаря за те, що чоловік сідлом натирав йому спину, за те, що доводилося тяжко працювати. Підійшов якось увечері кінь до річки води напитися й побачив своє відображення. Затужив гривастий ще більше: здалося Климкові, що він зовсім негарний. …

Сидить лисиця і їсть рибу. Назустріч їй ведмідь: «Здоров, кума! Де ти рибки наловила?» – «Он там на річці; піди й собі налови». Ведмідь пішов на річку, опустив хвіст у воду і приговорює: «Ловись, рибка, маленька й велика». А лисиця своє: «Мерзни, мерзни, ведмежий хвіст». А ведмідь говорить: «Що ти, …

Здибався вовк з пацюком та й каже вовк до пацюка: «Я тебе маю з’їсти». Пацюк каже до вовка: «Ну, треба, то треба». Тоді скочив вовк до пацюка, а пацюк вовка за ноги. Як почав кусати, взяв під себе, ледве вовк вирвався. Як вирвав, то й каже: «Чекай, я тобі покажу. …

Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду; ніде нічого не пійма. От, та й пішов він до Бога просити пищі. Приходить до Бога та приставився таким бідним, таким бідним, що ще гірший, ніж був. «Боже,– каже,– милостивий! Дай чого їсти, а то пропаду з голоду».– …