Це було дуже давно.
Одного теплого весняного дня два чоловіки пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити.
– Я трохи посплю,– сказав старший і відразу захропів.
«Ого, як швидко заснув!» – подумав молодший і глянув на обличчя товариша. А з носа в того вилетів гедзь.
«Ну й дива!»
Чоловік не відводив погляду від сонного товариша, аж поки гедзь знову залетів йому в ніс.
Незабаром старший чоловік прокинувся.
– Знаєш, мені приснився такий цікавий сон! Начебто на отому перевалі, де цвіте камелія, в землі лежать горщики із золотом,– сказав він і знову заснув.
Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться – аж там три горщики із золотом.
Чоловік невимовно зрадів.
– Знайшов! Знайшов свої горщики! – закричав він, коли прибіг назад до товариша.
Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно – молодший його випередив.
– Які горщики? Покажи,– мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія.
На денцях горщиків він прочитав: «Один з десяти». Виходить, що молодший товариш виявив тільки три горщики, а сім іще лежать у землі. «Мабуть, не вміє читати»,– подумав старший чоловік і промовчав.
Ввечері він повернувся на перевал, ще раз перекопав землю біля камелії і таки знайшов сім горщиків із золотом.
Кажуть, відтоді зажив у щасті й достатку.
