Одного теплого літнього вечора над високою колоною, на якій стоїть статуя адмірала Нельсона, пропливала легка хмаринка.
– Будь така добра, будь – ласка, вмий мене, – попросив її адмірал Нельсон.
– Із задоволенням, – відповіла хмарка, полила лорда Нельсона дощем, і змила з його обличчя весь пил.
– Дякую тобі, – сказав Нельсон. – А може, ти чарівна хмарка?
– Можливо, мілорде, – відповіла хмарка.
– Ну, звичайно, чарівна, – сказав лорд Нельсон. – Тільки чарівні хмаринки вміють розмовляти! Послухай, хмарко, мені так нудно тут одному. Поговорити навіть нема з ким.
– А ти подивись у підзорну трубу, – сказала хмарка, – і, якщо побачиш когось, з ким тобі захочеться поговорити, я йому передам.
Адмірал Нельсон підніс підзорну трубу до правого ока (ліве око він втратив у бою) і оглянув усю Трафальгарську площу, а потім Стенд і Уайтхолл і навіть провулок святого Мартина і в провулку побачив курочку, що перебігала дорогу.
– А чому курочка перебігає дорогу? – спитав лорд Нельсон у хмарки.
– Не знаю, – відповіла хмарка. – Покликати її?
– Так будь ласка! – сказав лорд Нельсон.
Хмарка пропливла над курочкою і сказала:
– З тобою хоче поговорити лорд Нельсон.
Курочка була дуже задоволена і швидко побігла до колони. Адмірал Нельсон спустив їй трап, і вона піднялася на вершину колони. Нельсон був дуже радий зустрічі.
– Як тебе звати? – спитав він.
– Марта, мілорде, – відповіла курочка.
– А скажи, Марто, – запитав лорд Нельсон, – навіщо ти перебігала дорогу?
– Бачите, мілорде, – відповіла Марта, – коли я знесу яєчко на одній стороні вулиці – комусь на сніданок, – я переходжу на другий бік, щоб і на другому боці вулиці хтось отримав яєчко на сніданок.
– Яєчко на сніданок! – замріяно повторив лорд Нельсон.
Він глибоко зітхнув, і по його щоці навіть скотилася сльоза.
– Не плачте, мілорде, – сказала Марта, – хочете, я залишуся з вами і щоранку нестиму вам на сніданок яєчко?
Так вона й зробила.
Час від часу хмарка поверталася до них, щоб вмити їх дощем. Тепер лорду Нельсону було з ким поговорити, і він більше не почував себе так самотньо, як раніше. До того ж на сніданок він щоранку отримував свіже яєчко.
