Малюк брауні жив у великому будинку, що звався Хілтон-Холом. — Стривайте, — запитаєте ви, — а хто це такий — брауні? Брауні — так у Англії називають домовиків. Схожі вони на крихітних смішних чоловічків і бувають досить симпатичними, але страшенно вередливими. Якщо їм заманеться, вони зроблять за вас усю домашню …
Читати далі...
Колись у давнину на фермі побіля Тавістока працювали дві дівчини: Бет і Моллі. А ви вже знаєте, що у давні часи у всьому Девонширському графстві чи й віднайшовся б хоча один дім без домовика чи, як їх ще називали, брауні. Бет і Моллі були гарненькими на вроду і дуже любили …
Читати далі...
Стояла холодна ніч. У дорожній кареті було зовсім темно. Коли подорожній сів, то не помітив там ще одного пасажира. Довго вони їхали мовчки. Нарешті подорожній заговорив: — Ну й холод! Так і пробирає до кісток, брр… — Ррр… — піддакнув нічний пасажир. — А кожух на вас добрячий! Мабуть, добре …
Читати далі...
У тихому селі на півдні Англії жив собі один чоловік. Служив він церковним сторожем і жив з дружиною при церкві у затишному будинку з каміном. Був у них кіт – чорний, як вугілля, з білою плямою на грудях. Звали його Томас. Одного зимового вечора церковний сторож довго не повертався додому. …
Читати далі...
Жили собі король з королевою. У короля була своя дочка, а в королеви – своя. Королева дочка звалася Енн, а королевина – Кейт. Енн була вродливіша, ніж Кейт, а проте зведені сестри любили одна одну, як рідні. Але королева зненавиділа падчерку за те, що та була гарніша за власну дочку, …
Читати далі...
Ось вам одна із найстаровинніших казок, які розповідали в Кормуслі. У давні-предавні часи, коли в Корнуелі було ще безліч велетнів, неподалік од затоки Маунтс-Бей жив у селі славний хлопчина, котрого звали Малюк Том. Славний то він славний, але був ледачий. Працював, коли заманеться, а постійним ділом зайнятись не хотів. Том …
Читати далі...
Жив колись в Клітру, що у графстві Ланкашир, бідний кравець. Працював він на совість, але, хоч скільки старався, ніяк не міг виборсатись із нужди. Коли справи його пішли геть погано, бідолашний вирішив продати свою душу дияволу. Хто міг йому за це дорікати? Як і кожній людині, йому хотілося хоч трохи …
Читати далі...
Є в Англії морська затока Солент. А на березі її стоїть старовинне містечко Ньютаун. Тепер воно затишне, спокійне. А колись його вулиці виповнювались пронизливим писком-виском: у містечку розвелася сила-силенна щурів. їх набралося стільки, що людям хоч кидай домівку та тікай світ за очі. Щури прогризали двері, стіни, підлогу, залазили в …
Читати далі...
Томмі Граймс бував то слухняним хлопчиком, то неслухом, але коли вже поводився погано, то гірше нікуди. І тоді мама йому казала: – Томмі, любий хлопчику, будь розумником. Нікуди не ходи з нашої вулиці, а то тебе забере містер Майка. І все ж, коли Томмі бував неслухом, то обов’язково тікав зі …
Читати далі...
Колись, за добрих давніх часів, як ні мене, ні вас не було ще на світі, жили собі чоловік і жінка. Народився у них син. Назвали його Джеком. А хата їхня стояла в дрімучому лісі. Тож хлопець уже й великий виріс, а ніколи ще не бачив чужих людей, тільки своїх батька …
Читати далі...
У добрі старі часи – а вони й справді були добрими, хоча то були не мої часи, і не твої, та й нічиї, – жила на світі дівчина. Звали її Розмарі. Була вона весела і роботяща. Та все б нічого, якби не зла мачуха. Отож Розмарі доводилося з ранку до …
Читати далі...
Жив собі чоловік, на ймення Гобборн Сієр. І був у нього син, а звали його Джек. Якось він, випроводжаючи сина на базар з овчиною, наказує: – Продай її, але так, щоб і гроші вторгував, і шкуру назад приніс. Пішов Джек на базар. Торгує. Але хто ж захоче гроші віддати, а …
Читати далі...
Чи знаєте ви, чому так сердито кричить ночами сова: “Уух, уух!”? Якщо ні, то слухайте. Колись за давніх часів в Англії водилося безліч усякої нечисті – ельфи, паки, велетні, брауні й таке інше. І, звісно, феї, які були всесильні й всемогутні. Вони часто прибирали подобу людей і вивідували людські таємниці. …
Читати далі...
Жив на світі багатий старий король. Він мав навіть свою придворну чаклунку і дуже пишався з того, які чудеса могла вона творити. І от якось король сповістив жителів усього королівства про те, що він віддасть свою молодшу доньку і півкоролівства тому, хто переможе придворну чаклунку. Але з умовою: якщо хтось …
Читати далі...
Минулої неділі рано-вранці, годині так о шостій вечора, я на всіх вітрилах плив через гори, коли це раптом зустрів двох вершників у кареті, котрі сиділи верхи на одному віслюку, і запитав їх, чи не знають вони, на котру годину призначене весілля Білла Хеннефорда, котрого відспівували вчора в нашій церкві. Вони …
Читати далі...
Жила собі жінка. Спекла вона якось п’ять пудингів. А коли вийняла їх із духовки, дивиться, а вони трохи сируваті. От жінка й каже доньці: – Постав їх на полицю. Хай трохи полежать, може, підійдуть ще. Вона хотіла сказати – дійдуть. А дівчина подумала: «Що ж, якщо підійдуть ще, то я …
Читати далі...
Жив колись багатий, чоловік, і було у нього три доньки. От заманулося йому дізнатися, чи справді вони його люблять. І запитує він старшу доньку: – Скажи, як ти мене любиш, донечко? – Як життя своє! – відповіла та. – Це добре, – каже він. І запитує середню: – А ти …
Читати далі...
Жив на світі хлопчик. Звали його Джек. Одного чудового ранку рушив він щастя шукати. Не встиг далеко відійти – назустріч йому кіт. – Куди йдеш, Джеку? – спитав кіт. – Іду щастя шукати. – Можна й мені з тобою? – Атож! – відповів Джек. – Разом буде веселіше. І пішли …
Читати далі...
Каліган був жадібним і невихованим хлопчиком. Він нікого не любив, окрім себе самого. Набридло йому сидіти вдома, і він вирішив піти світ за очі. І сказала Калігану його мати, вдова Мері Анна: – Візьми кухлик і принеси води з криниці. Я спечу тобі пиріг на дорогу. Та дивись, не розхлюпай. …
Читати далі...
Колись давно жив один старий лорд. Мешкав вiн у розкiшному замку на березi моря, але почувався дуже самотнiм, бо не мав жодної близької людини. У залах i в покоях не чути було молодих голосiв, не лунав веселий смiх. Годинами ходив старий лорд по вимощенiй кам’яними плитами галереї або сидiв бiля …
Читати далі...
У давнину, років п’ятсот, а то й більше тому, жив у Англії хлопчик. Звали його Дік Уіттінгтон. Батьки його померли, коли він був ще зовсім маленьким. Важко доводилося хлопчині. Ходив у дранті, їв, що подавали люди, – перебивався з хліба на воду. Люди в його селі були бідні і не …
Читати далі...
Жив собі фермер з дружиною, і була у них дочка. А до неї сватався один молодик. Щовечора він приходив до них у гості й залишався вечеряти. Одного такого вечора послали дочку у льох но ниво. Спустилася вона вниз та й стала цідити пиво у кухоль, а сама ненароком глянула вгору. …
Читати далі...
Три принци в сонячнім саду В м’яча гуляють зранку. І леді Еллен, їх сестра, Стриба безперестанку. Чолом Роланд м’яча підбив, Носком його піддав, Сильніш ударив – і той м’яч
Читати далі...
В давні часи кравці не сиділи на одному місці, а ходили селами і пропонували людям свої послуги: пошити чи полатати одяг. Один такий кравець, на ймення Томас, працював якось на хуторі Норт-Райдінг у Йоркширі й за роботою розмовляв з господинею. Побачив Томас, як вона налила в мисочку свіжих вершків …
Читати далі...
Одна дівчина наймалася на службу до немолодого дивакуватого джентльмена. Запитує він у неї: – Як ти мене називатимеш? – Хазяїном, чи паном, чи як вам буде до вподоби, сер, – відповідає дівчина. – Ти повинна мене називати “володарем із володарів”. А як ти назвеш це? – запитує він, показуючи на …
Читати далі...
Два століття тому жив-поживав бідний чоловік, на ймення Джеймс. Працював він у фермера, повсякчас виконуючи різні доручення. Одного разу наказали робітнику накопати добрива на болоті, поряд з яким височіла незвичайна скеля. Серед селян ходили чутки, що саме в ній давно мешкав відомий на всю Англію чарівник Мерлін. Тому й називалася …
Читати далі...
Якось в одному королівстві правитель улаштував бал на честь єдиного сина. Коли ж опівночі гості роз’їхалися, принц вирішив прогулятися садом. Замріявшись, хлопець блукав між дерев і не помітив, як опинився на галявині. Парубок раптом підвів очі й оторопів: у місячному світлі стояла чарівниця в бузковому вбранні та діамантовій короні. …
Читати далі...
Одного зимового дня, коли надворі тужливо завивав вітер, а снігу нападало стільки, що неможливо було відчинити двері, в коморі у затишному куточку на перевернутому догори дном кошику вмостилася сіренька мишка, на ім’я Піккі. – Саме час повечеряти! – облизнулася гризунка.
Читати далі...
В одного господаря жили двоє друзів – кінь і віл. Тварини були трудолюбивими й мирними. Проте хазяїн зовсім не жалів їх, часто змушував виконувати так багато роботи, що поверталися додому, ледве ноги переставляючи. Якось віл і каже коневі: – Утечімо від господаря, бо вже немає сили терпіти знущання!
Читати далі...
На півночі Англії жив собі можновладний барон. Він знався на різних чарах і вмів ворожити та передбачати, що кому на віку судилося. От народився у нього син. Росте, підростає. Ось йому вже й чотири роки минуло. І вирішив барон дізнатися, яка ж доля чекає на хлопця. Була у нього …
Читати далі...💡 Ви знаходитесь у розділі казки.