Це сталося в ті часи, коли багато звірів були ще людьми. Жив на землі страшний, отруйний ящір, і звали його Мунгоон-Галі. У своїй пащі він носив мішечок з отрутою, вбивав ним людей і їв їх. І стало мало людей – дуже ненажерливий був Мунгоон-Галі! Зібралися тоді звірі (а в ті …
Читати далі...
У давню давнину, за казкових часів, кенгуру ходив на чотирьох ногах, як і решта тварин. Він не стрибав так, як тепер, зате вмів дуже швидко бігати. Кенгуру був соромливий і жив сам собі. Удень він звичайно лежав у затінку дерев, а вночі виходив у степ пастися. Якось, коли він спав …
Читати далі...
У давню давнину, на самому початку казкових часів, два велетні прийшли до печери й полягали спати. Вони спали непробудно й безпечно багато, багато років. Та одного дня до далекої долини, де була печера велетнів, прийшов гурт людей з племені вальбірі. Полювалося там добре, і вальбірі стали табором недалеко від печери, …
Читати далі...
У давню давнину, за казкових часів, кенгуру не мав хвоста. Жив він з жінкою та шістьома діточками у своєму таборі. Усі вони були щасливими, не зважаючи на те, що ніхто з них не мав хвоста. Якось завітав до кенгуру бандикут — великий, сумчастий пацюк, і попросив віддати двох кенгуреняток. Мовляв, він бандикут …
Читати далі...
Жила на світі мама-кенгуру, і був у неї непосидючий синочок. Варто було матері відвернутися пощипати травички, як малюк тікав, і їй доводилося довго його шукати. Одного разу кенгуру залишила сина в примітному місці, а сама вирішила поласувати соковитою зеленню. Трава була смачна, і мати-кенгуру з задоволенням її щипала. Раптом бачить …
Читати далі...
У давню давнину, за казкових часів, мурахоїд не мав на тілі голок, а черепаха ще не носила на спині панцира. Жили вони разом у лісі, щиро приятелювали і були щасливі. Одного разу мурахоїд попросив черепаху доглянути його маленьке дитя, доки він полюватиме. І ось пішов він у ліс на полювання, а …
Читати далі...
У давню, давню давнину жила собі мала жабка-піщанка. Одного дня відчула вона спрагу й надумала ошукати всіх інших тварин — випити усю воду в країні! Отож пострибала жадібна , піщанка до найближчого ставка і стала пити. А що більше спорожняла вона криниць і струмків, річечок і річок, ставочків і ставків, …
Читати далі...
