У розділі “Авторські казки” зібрана велика колекція відомих і улюблених нами і нашими дітьми казок письменників-класиків світової літератури. На відміну від народних казок, авторські казки мають одного “батька” – письменника, який показав своє індивідуальне бачення казкової історії.
– Який же мудрий Геґесіппус! – вигукнула мамзель Юстина, сплеснувши руками. – Усе він знає! Такий вчений, такий вчений! Не те що бідолашний Кнут, зовсім темний… Геґесіппус не мав часу на розмови: він розглядав у мікроскоп задню лапку жука-гнойовика. Хлопець мав дванадцять років і ходив до гімназії, тому й знав так багато. …
Читати далі...
Діва Марія мала дев’ять років, коли її матір Анна сказала до неї: – Піди до моєї сестри Єлизавети у Віфанію й принеси золотого ключа, я забула його там учора. Та дивись, не загуби, бо то чудодійний ключ, він відчиняє усі серця. Діва Марія вирушила в дорогу, неймовірно пишаючись великою маминою …
Читати далі...
Сніг виблискував, північне сяйво сипало спалахами, зорі яскраво сяяли в небі. Був Святвечір. Лапландець їхав у санях, запряжених оленем почерез пустельні гори, услід за ним правила саньми його дружина. Лапландцеві подобалася їзда, він час від часу озирався за дружиною, яка самотньо щулилася у своїх маленьких санчатах – олені не могли …
Читати далі...
Якось до Лондона прилетів соловейко. Він сів на фонтан посеред площі Пікаділлі і заспівав для Амура – крилатого хлопчика з луком і стрілами, що стоїть високо над фонтаном. Була темна літня ніч, і соловейко співав про дерева і квіти за містом, про море і сині хвилі з білими гребінцями, що …
Читати далі...
Одного теплого літнього вечора над високою колоною, на якій стоїть статуя адмірала Нельсона, пропливала легка хмаринка. – Будь така добра, будь – ласка, вмий мене, – попросив її адмірал Нельсон. – Із задоволенням, – відповіла хмарка, полила лорда Нельсона дощем, і змила з його обличчя весь пил. – Дякую тобі, …
Читати далі...
Жив-був у світі Олівець. Він дуже любив малювати всякі палички, каляки та маляки. Але одного разу він сказав: – А тепер я малюватиму крапки. І він намалював одну велику крапку велику та другу маленьку. – Ти будеш Крапка-мама, – сказав він великій крапці. – А ти – Крапка-дочка, – сказав …
Читати далі...
У хатині поблизу пасовиська, десь на краю світу, жив колись хлопець. Звався він Ріналдо, був зграбний і спритний. У серці хлопець плекав велику мрію: прагнув підкорити Вежу Неба. Вежа Неба здіймалася увись на неприступній скелі, що височіла над долиною. Там зберігалася Книга Таємниці Життя. Чимало лицарів намагалися відкрити велику книгу. …
Читати далі...
Коли помер цар, молодий принц, дещо непокоячись, готувався зайняти його місце. Мудрий старий вихователь сказав юнакові: «Тобі потрібна допомога. Перш ніж вступити на престол, обери собі майбутню дружину, але вважай: це має бути дівчина, котрій можеш повністю довіряти. Запроси всіх дівчат, які прагнуть стати царицею. Я поясню тобі, як знайти …
Читати далі...
У старій церкві дуже високо висіло величезне срібне розп’яття. Дві особливості вирізняли його. Перша — це терновий вінець на голові Ісуса: був із золота, викладений коштовними рубінами. Друга особливість — права рука Ісуса: не була прибита до хреста, а дещо відхилена вперед. Одна історія пояснює причину цього. Якось уночі злодій, …
Читати далі...
Жила собі кішка на ім’я Смужка, і якось вона запросила в гості на чашечку чаю собачку на ім’я Герцогиня. “Ласкаво прошу, люба Герцогине, – написала їй Смужка, – у мене буде чим вас пригостити. Я спечу чудовий пиріг і подам на таці з рожевими квітами. Запевняю вас, ви не куштували …
Читати далі...
Я написала багато книжок про вихованих леді та джентльменів. Отже зараз, для різноманітності, я розповім про двох неприємних типів, яких звали Томмі Брок і містер Тод. Ніхто в усьому світі не вважав містера Тода “хорошим”. Кролі, ті й на дух його не переносили; вони відчували його запах за півмилі. Містер …
Читати далі...
Сільське мишеня Віллі потрапило у місто абсолютно випадково. А справа відбувалася ось як. Раз на тиждень садівник складав овочі у плетений кошик та залишав його біля воріт. Потім по нього приїжджав запряжений конякою візок. Якось Віллі пробрався до кошика між прутами, наївся досхочу зеленого гороху і міцно заснув. Він прокинувся …
Читати далі...
Якось їжачки пішли на прогулянку. Тато Їжак узяв під ручку маму, мама взяла за ручку Вероніку, а Вероніка взяла за ручку парасольку на випадок дощу та падіння ялинових шишок. Один Володька нічого не взяв і тинявся туди-сюди дорогою, не знаючи, чим би йому зайнятися. І тут їм зустрілися хом’яки. Тато …
Читати далі...
По один бік від їжачого будинку жили зайці, по другий – сім’я білок, з третього боку жили єноти, а з четвертого – була борсукова нора, яка стояла порожньою. Борсук любив тишу та самотність. І коли населення в лісі збільшилося, пішов у глиб хащі, подалі від усіх. І ось одного разу …
Читати далі...
Заєць сидів на березі струмка й дивився у воду. З води на нього дивився Інший Заєць, і коли Заєць ворушив вухами й кивав головою, Інший Заєць теж кивав головою й ворушив вухами. Надійшов Ведмедик. — Що ти робиш, Зайцю? — запитав він. — Хіба ти не бачиш? — здивувався Заєць. …
Читати далі...
Найпершими в лісі прокидалися птахи. Вони співали, розгойдуючись на гілках, а Ведмедикові здавалося, начебто самі дерева махають гілками й співають. — Я теж буду деревом! — сказав сам собі Ведмедик. І вийшов якось на світанку на галявину й узявся махати всіма чотирма лапами й співати. — Що це ти робиш, …
Читати далі...
Як ти думаєш, чому так дивується годинник і навіть хитає головою? Ну звичайно. Мами Кішки немає вдома, а Кошеня з блакитним бантиком таку гру влаштувало: все розкидало, все поперевертало. Прийшла мама Кішка, зітхнула: “Ой – йой!”, сумно похитала головою і тихо сказала: — Який ти в мене маленький, не вмієш …
Читати далі...
Стара бібліотечна миша вряди-годи ходила в гості до своїх двоюрідних сестер, що жили на високому горищі і мало тямили в земних справах. – Які ж бо ви невігласи,- казала миша своїм сумирним родичам.- Мабуть, і читати не вмієте. – Куди нам до тебе рівнятися,- зітхали сестри. – От чи їли …
Читати далі...
Було колись на світі дивовижне маленьке селище. У тому селищі стояло дев’яносто дев’ять будиночків, навколо кожного будиночка зеленів садок, обгороджений парканом з хвірткою, а за хвірткою сидів собака, що завжди гавкав. . У дворі першого будиночка був пес Фідо, який, ревно охороняючи своїх господарів, шалено гавкав, коли проходив хто-небудь із …
Читати далі...
Один молодий рак так собі думав: «Чому всі мої родичі пересуваються задом уперед? Я хочу навчитися плавати вперед головою, як жаби, і, присягаюся своїм хвостом, таки навчусь». Отож почав він нишком вправлятися між камінням рідного струмка. Спочатку ці вправи дуже його втомлювали: то вдариться, то панцир розіб’є або клешнею на …
Читати далі...
Жила-була в Африці качка. Взагалі вона була англійською качкою, тому що народилася в Англії, і звали її Міранда. Вона давно вже мріяла повернутися на батьківщину, бо їй дуже хотілося погратись з англійськими дівчатками та хлопчиками. І ось вона розпрощалася зі своїми друзями — хоч їй і сумно було їх покидати, …
Читати далі...
У дірці в стіні, в кімнаті, в будинку, в провулку, в місті, в країні, у світі, у Всесвіті жила-була мишка на ім’я Еліс. Якось Еліс лежала на перинці, їла сир і спостерігала за павуком на стелі, який намагався перестрибнути з однієї балки на другу. Він висів на довгій нитці і …
Читати далі...
Одного разу двоє друзів-хлоп’ят каталися на ковзанах на малому замерзлому ставку. Був похмурий холодний вечір. Діти їздили обережно, але раптом лід проламався і один із хлопчиків упав у воду. Ставок був неглибокий, але вода в ополонці почала замерзати, закриваючи отвір. Другий хлопчик повернувся на берег, узяв найбільший камінь, якого вдалося …
Читати далі...
У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду. Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. Виглядала кволою, наче от-от зів’яне. Міцний Дуб кепкував з неї, …
Читати далі...
Жило на світлі гусенятко, на ім’я Вільям. Але мама кликала його завжди Віллі. – Пора гуляти, Віллі! – говорила йому мама. – Клич інших, га-га-га! Віллі дуже любив га-га-гакати, скликаючи всіх на прогулянку. – Га-га-га! Га-га-га! Га-га-га! Га-га-га! – співав він всю дорогу. Одного разу на прогулянці він зустрів кошеня. …
Читати далі...
Жив-був на світі коник, був він дуже пихатим і звали його Денді. Ще коли він був маленьким і тільки вчився стрибати разом з іншими кониками, він завжди стрибав вище всіх. Але вчитель завжди нагадував йому: – Денді, ти повинен вчитися не тільки великим стрибкам, але і маленьким. – Ні, – …
Читати далі...
Жив колись хлопчик, якому завжди чогось хотілося. То він мріяв про маленьку конячку, на якій можна кататися верхи, то про санки, то про човен, то про розкладний ніж. Але так як батько хлопчика помер, а мати була бідною прибиральницею, його бажання ніколи не виконувалися. Одного разу, коли він в черговий …
Читати далі...
Жили-були бідний селянин з дружиною, і нічого у них на світі не було, крім п’ятирічного хлопчика на ім’я Улле, маленької хатини, кози Перлинки та ще козла Нарциса. Цілісінький день селяни в наймах працювали. Для кіз вони вигін обгородили, щоб ті могли самі пастися – травичку щипати. Синку Улле залишали коровай …
Читати далі...
На камені в глухому лісі сидів Ніклас, а поруч з ним стояв кошик, повний кори з дерев. Він зібрав її, щоб дружина додала кору до мізерного запасу житнього борошна, яким йому заплатили за роботу в панській садибі. А інакше цієї муки ніяк не вистачило на всі голодні роти в його …
Читати далі...
Путівцями їхав верхи молодий селянин Петер Ларс. Він прямував до міста, купити собі новий костюм, щоб ввечері гарно виглядати, адже сьогодні він іде свататися. У нього був чудовий настрій, він був впевнений, що відмови не буде. Його наречена Ліза була гордою і багатою. Але Петер їй подобався. Недарма сват запросив …
Читати далі...У чому ж особливість такої казки? По-перше – це чарівний сюжет, можливо майстерно переписаний зі старого народного оповідання на літературну мову. По-друге – це казка-фантазія самого автора, придумана і написана ним особисто. І в цілому, розповіді класиків, є одним з найважливіших розділів класичної літератури.
Вкрай рідко можна зустріти людину, яка не читала б про пригоди героїв казки “Бременські музиканти”, яку написали брати Грімм. І кожен з нас напевно знає такі казки як “Кіт у чоботях” і “Червона шапочка” подаровані нам автором Шарль Перро. І не будемо забувати про Снігову королеву і олов’яних солдатиків, що з’явилися з-під пера Ганса Християна Андерсена. Всіх нас буквально виростили чудові казки класиків. Казкові історії відомих письменників читають від малого до великого в будь-якій точці земної кулі.
Сенс чарівних творів полягає в пізнавальної та виховної функції – це свого роду легка бесіда між поколіннями. Улюблених героїв і їх пригоди ми пам’ятаємо все життя, хоча іншу інформацію забуваємо швидко. Саме тому дуже важливо вибирати правильні казки для дітей, так як це міцний фундамент морального і естетичного розвитку особистості дитини. Розповіді письменників, перевірених поколіннями, найбільше підходять для цих цілей. Але іноді і дорослим не завадило б читати авторські казки класиків. Часом саме казка дає відповідь на складний життєвий питання.
Нижче ви можете ознайомитися зі списком казок письменників. Весь матеріал надано у вільному доступі і абсолютно безкоштовно.