Бегемотове повчання
Розводячи, неначе міх, свій рот,
Повчав Козу бурмило Бегемот:
— Чого стрибать, яка у тім потреба?
Що? Спорт? Дурниці! Соромно за тебе…
Розводячи, неначе міх, свій рот,
Повчав Козу бурмило Бегемот:
— Чого стрибать, яка у тім потреба?
Що? Спорт? Дурниці! Соромно за тебе…
На узліссі чималенька
У гнізді жила сімейка:
Ворон-батько, Гава-мати,
Їхні діти Гавенята.
Ворон був ученим мужем,
Заклопотаний був дуже…
В степу курному,
Далеко від міського дому,
Новеньке легкове Авто
Зустрілось з Трактором старим,
Від пилу чорним і брудним,
Й дивується…
Лиш на отару Вовк напав —
На нього кинувсь Вовкодав
І ледь не розідрав.
Сяк-так
Відповз у ліс хижак,
У лігві дух спускає неборак…
Якось-то зрання
Подався Браконьєр на полювання.
Скрадаючись він довго лісом брів
(«Що далі в ліс, то менш інспекторів»).
Нарешті у глухій місцині
Сліди побачив: дикі свині…
Гусак і Качур,
Друзі з давніх пір,
Якось з ставка
Верталися у двір,
Аж їм назустріч…
На цирковій арені
Дресирувальник із Ведмедем виступав,
За кожний номер цукор із кишені
Він Клишоногому давав.
Старався з усіх сил «артист»,
Ведмежий свій показуючи хист…
На буйний Чуб
Сваривсь похмурий Лоб:
— Як міг би, то мене
Всього закрив на зло б! —
Коли ж від Чуба…
— Гасаєш все навкруг отар,
Пильнуєш їх від Вовка?
— А ти? — питає Пес Кота…
Грабіжник Вовк
Був спійманий якось,
Відповідати
Перед Левом довелось.
— Що, грабувать?! …
Лис-батько в ліс приніс курча
І так дітей своїх навча:
— З вас кожен мусить хитрим бути,
Уміти інших обманути.
На цей раз м’яса вам не дам…
В столиці лісовій чи на периферії
(Не так важливо — суть одна)
На Зайця покладалися надії
Як на прудкого бігуна.
Й, коли наблизились міжлісові змагання…
Кіт запросив на власні іменини,
Окрім котячої родини,
Собаку дворового й Мишу.
Вітальні вигуки сколихували тишу,
Допізна чулись там пісні і тости…
Прослухав Півень Солов’я
Й прорік хвалу велику:
— Хороша пісня і твоя,
Та все ж не «ку-ку-рі-ку»…
У школі лісовій
За спільну парту сіли
Руденьке Ведмежа
І Зайченятко сіре.
Завдання їм
Однакове дали…
Футбольний М’яч
Став дуже хвалькуватим:
— Хіба б змогли
Без мене грати?
Усі гравці…
Хвалився Підсвинок Свині:
— Коли б мені
Слоновий раціон —
Я був би теж як Слон…
Знавшов Кіт на подвір’ї
Кістку з м’сом.
Замуркотівши ласо,
Шукав, де б примоститись,
Щоб всмак…
На птахофермі
Між Курей, Гусей
Лише один Індик
Ходив завжди надутим.
Чого ж бундючився…
Півень в Курку закохався
Й кілька довгих днів
Мовчки мучився, вагався,
Бідний, аж змарнів.
Причепуривши старанно
Гребінь, крила, хвіст..
Кіт на подвір’ї Мишу упіймав.
А перед тим, як з’їсти, звичку мав
Своєю здобиччю награтись досхочу.
Тож випускав, ловив,
Мов м’ячик, підкидав,
Жартуючи..
Козел сказав Капусті головатій:
— Дозволь тебе… поцілувати. —
Та, вуха звісивши, всміхалась.
І що ж — без голови зосталась..