Скринька
Не раз таки траплялось нам
І труд і мудрість бачить там,
Де варт лиш трохи догадатись,
До справи просто взятись…
Не раз таки траплялось нам
І труд і мудрість бачить там,
Де варт лиш трохи догадатись,
До справи просто взятись…
Раз Жаба, стрівши на лугу Вола, Сама хотіла з ним огрядністю зрівнятись, Бо дуже заздрісна була. Давай пиндючитися, пихкать, надиматись. «Дивись, кумасенько, чи я йому …
Красуня-дівчина шукала жениха.
(Тут не було б гріха,
Та от що гріх: вона була чванлива.
Знайди їй жениха, щоб гарний був з лиця,
Щоб чин та ордени були у молодця
В болоті лемент, рух, турбота:
Настав кінець для мешканців болота!
б чутка: Небо хоче Сонце одружить.
Де значить — будуть в Сонця діти,
Болото висушать, кінець настане світу,..
Був чоловік — багатий, дужий, ситий,
Та страх його почав мутити;
Він спать не міг і їсти не хотів:
Сусід ліворуч швидко багатів;
Його сім’я — щаслива і велика,
Її не роз’їда гризня і чвара дика,..
Ловчилась Лиска на співочу птицю,
Потрапила, не глядячи, в криницю.
Козли на теє надійшли,
Поглузували та й пішли…
У курнику вакансія була.
Лисичка-злодійка найматися прийшла.
— Спізнилася! — сказали їй відразу. —
Оформили вже Мавпу по наказу…
На муріжку, серед двора,
Гуляла дітвора;
Гостинчики переглядала,
Що матінка понадавала.
— Нум у ведмедика гулять! —
Сусідній Хлопчик став казать…
У темнім лісі, за горами,
Зібравсь усякий звір:
Вовки, лисиці з ховрахами,
Зайці дурні, шкодливий тхір
І ще там деяких чимало
Безпечно в лісі панувало….
Була собі Галя,
Дівчинонька-краля,
І багата, і вродлива,
Тільки дуже вередлива,—
Усякому зась.
Вона теє знала
І скрізь щебетала….
Раз якось у сільце потрапив Чиж-бідак.,
Сердега в нім і бився, і крутився,,
А Голуб молодий над ним іще й глумився.,
«Ну й сором», — каже: «серед дня, дивак…
Раз Мавпі та Мишкові,
Ослу,
Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали…
«Сусіде, чи ти чув таке в своїй норі?» —
Раз Миша Пацюка спитала:
«Попала, кажуть, кішка леву в пазурі?
От відпочити й нам пора настала!»…
«Мабуть, нема уже на світі правди!
Мабуть, вона уже за море утекла.
Чим я од Муцика поганший, справді?
А пані те щеня учора привезла,
Сьогодні вже йому і дзвоник почепили…
Учора я дививсь, як хлопці
Гуляли на толоці:
Здається, крам там продавав один,
Другі в опуки тощо грали,
То в дучку булку заганяли,
А далі здумали скакати через тин..
Зібралася Лисиця за ріку
У рідні верболози.
Але біда: немає перевозу.
Не кидаться ж у бистрину таку!
Аж тут Осел…
Стояв могутній дуб, високий та крислатий.
До нього люд щоденно учащав,
Бо жив там мудрий Крук, на витівки багатий,
Майбутнє з висоти він кожному віщав.
І слава Віщуна в світах витала…
— Що? Мавпу на царя? — кричать. — Негоже!
Поважною й на хвильку буть не може!
— Ну й ваш Верблюд поганий кандидат:
Він раз на тиждень п’є, колючкам рад.
— А Слон? Ха-ха! Слони культурні…
Щасливий Крук зустрів веселий ранок:
Знайшов м’ясця шматочок на сніданок.
Аж тут Лисиця звідкілясь
Взялась…
Зевес людей із глини натворив
І милувався на нову породу:
— Геракле, глянь, — бог сину говорив,—
В нас не було таких ще зроду.
Порад не зневажайте нічиїх,
А перш за все розгляньте їх.
Перелетівши світ широкий,
Орел з Орлицею, прибувши в ліс густий,
Там здумали куточок влаштувати свій…
«Сусіде, світе мій!
Будь ласка, призволяйся».
— «Сусіде, ситий я по горло». — «Їж і пий,
Ще мисочку; не відмовляйся:
Їй-богу, юшечка на славу, накипна!»
— «Я три тарілки з’їв». — «А, годі, теж робота!…
Свиня одного дня на панський двір забилась.
Навколо стаєнь там і кухонь находилась;
У гній вона і в сміття вбралась,
По вуха досхочу в помиях накупалась, –
Додому, як була,
Свиня-свинею прибрела…
Стрілець малинівку весною вбив.
Та хай би все нещастя те на ній кінчилось.
Так ні; за нею й іншим трьом біда судилась:
Він троє пташенят її посиротив.
Безсилі ще були, пушок ледь-ледь синів,
Малята терплять голод…
Лозиною гнучкою
Мужик на продаж в місто Гуси гнав;
І всяк, це бачивши б, сказав,
Що з гусячою він не панькавсь чередою:
За баришем він на базар в цей день слішив
(Коли ж про копійчину йдеться…
Миряне, слухайте, щось маю вам сказать:
От сих різдвяних свят, на самої Меланки,
Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки,
Із школи поспішав до батька ночувать,..
Ізліз мій дядько на дзвоницю
Та, знай, гука: «Оце кумедія яка!
Всі люде на землі, мов ті перепелиці:
Здається більший з них не більше п’ятака.
Гай, гай! Які ж вони дрібненькі!…
«Хто не вгадає? я?
Оце городять небилицю!
Щоб не пізнав я Солов’я,
Щоб не пізнав сю гарну птицю;
Як тілько оком наведу…
Хто знає Оржицю? А нуте, обзивайтесь!
Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї!
Вона в Сулу тече у нашій стороні.
(Ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь.)
На річці тій жили батьки мої…
Минулися гречанії жнива;
Семен натяг кожух на плечі;
Тепло пройшло, дітвора лізе к печі.
Замерзло поле скрізь, рілля, стерня, трава
Сніжечком біленьким припала…
Байка — це один із найдавніших жанрів літератури, що бере свій початок ще в часи античності. Засновником жанру вважається Езоп, який у своїх творах через образи тварин висміював людські недоліки. В Україні традицію байок започаткував видатний письменник Григорій Сковорода, а продовжили її такі майстри слова, як Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський, Євген Гребінка, Іван Франко та Борис Грінченко. Однак найбільше визнання здобув Леонід Глібов, чиї байки стали класикою української літератури.
Байки — це короткі розповіді, які легко читати, вони часто наповнені гумором і сатирою, що захоплює юних читачів. Завдяки цікавому сюжету та чіткій моралі байки допомагають дітям розвивати уяву, критичне мислення та пам’ять. На нашому сайті ви знайдете великий вибір українських байок, які ідеально підходять для читання разом із дітьми. Обирайте найкращі байки для вечірнього читання або для знайомства малечі з багатством української літератури.