Миряне, слухайте, щось маю вам сказать:
От сих різдвяних свят, на самої Меланки,
Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки,
Із школи поспішав до батька ночувать,..
Байки для дітей
Байки в українській літературі
Байка, як стародавній жанр літератури, народилась та здобула свою популярність ще в часи античності. Її засновником, так би мовити “батьком”, вважається Езоп, що мешкав у Стародавній Греції в VI столітті до нашої ери. У творах Езопа тварини виступали головними героями, а через їх образи автор висміював людські недоліки.
Дядько на дзвониці
Ізліз мій дядько на дзвоницю
Та, знай, гука: «Оце кумедія яка!
Всі люде на землі, мов ті перепелиці:
Здається більший з них не більше п’ятака.
Гай, гай! Які ж вони дрібненькі!…
Соловей
«Хто не вгадає? я?
Оце городять небилицю!
Щоб не пізнав я Солов’я,
Щоб не пізнав сю гарну птицю;
Як тілько оком наведу…
Рибалка
Хто знає Оржицю? А нуте, обзивайтесь!
Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї!
Вона в Сулу тече у нашій стороні.
(Ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь.)
На річці тій жили батьки мої…
Утята да Степ
Минулися гречанії жнива;
Семен натяг кожух на плечі;
Тепло пройшло, дітвора лізе к печі.
Замерзло поле скрізь, рілля, стерня, трава
Сніжечком біленьким припала…
Вовк і Огонь
У лісі хтось розклав Огонь.
Було то восени вже пізно;
Великий холод був, вітри шуміли [г]різно,
І била ожеледь, і сніг ішов либонь;
Так, мабуть, чоловік біля багаття грівся…
Мірошник
На річечці якійсь маленькій
Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив.
Хоч невеличкий млин, да, знаєш, чепурненький;
Раз по раз, день у день крутивсь, і гуркотів,
І хліба вистачав хазяїну чимало.
Злий Кінь
Учора мій сусід купив собі Коня
Із табуна, татарського, презлого,
Такого жвавого, такого вже баского!
Дивлюсь: сусід і вся його сім’я
Уздечки не напнуть на його…
Ворона і Ягня
Орлу схотілось попоїсти;
Піднявсь угору птичий цар
І вгледів відтіля, що край ставка овчар
Онучі прати мусив сісти,
Отара ж попаски попхалась навмання.
Бегемотове повчання
Розводячи, неначе міх, свій рот,
Повчав Козу бурмило Бегемот:
— Чого стрибать, яка у тім потреба?
Що? Спорт? Дурниці! Соромно за тебе…
Батьки і дітки
На узліссі чималенька
У гнізді жила сімейка:
Ворон-батько, Гава-мати,
Їхні діти Гавенята.
Ворон був ученим мужем,
Заклопотаний був дуже…
Авто на буксирі
В степу курному,
Далеко від міського дому,
Новеньке легкове Авто
Зустрілось з Трактором старим,
Від пилу чорним і брудним,
Й дивується…
Бальзам для Вовка
Лиш на отару Вовк напав —
На нього кинувсь Вовкодав
І ледь не розідрав.
Сяк-так
Відповз у ліс хижак,
У лігві дух спускає неборак…
Браконьєр
Якось-то зрання
Подався Браконьєр на полювання.
Скрадаючись він довго лісом брів
(«Що далі в ліс, то менш інспекторів»).
Нарешті у глухій місцині
Сліди побачив: дикі свині…
Вагомий аргумент
Гусак і Качур,
Друзі з давніх пір,
Якось з ставка
Верталися у двір,
Аж їм назустріч…
Ведмідь і цукор
На цирковій арені
Дресирувальник із Ведмедем виступав,
За кожний номер цукор із кишені
Він Клишоногому давав.
Старався з усіх сил «артист»,
Ведмежий свій показуючи хист…
Старий пес
Як Собака стеріг хату,
То його й тримали;
Як постарівся, небора,
Взяли та й нагнали…
Ворона і Лис
Пробігає Лис голодний,
Через пеньки скаче;
Аж слухає — десь Ворона
На гілляці кряче,…
Старий вовк
Ізнемігся старий вовк,
Ледве що плететься,
Аж з ягнятами вівця
На полі пасеться…
Лев і Циган
Іде циган по діброві
(Десь лихе носило),
При нім пара вареників,
Люлька та кресило…
Польський і Руський Кіт
Несе м’ясо руський Кіт,
Польський вихилясом:
«Що ти, Котику, несеш?»
А той каже: «М’ясо!»…
Добре торгувалось
Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці….
Вареники
Веселий господар Дем’ян
Любив гостей на бесіду скликати.
Він був багатший від усіх селян,
Всього доволі мав, було чим шанувати.
Вподобався йому найбільше Клим,
Земляк хороший, що й казати….
Вівці та Собаки
Один заможний господар
Надумався Вовків злякати.
«Що,— каже,— той вівчар
Собак дві сотні назбирати!»
Здається б, і гаразд було:
Вовки полохать перестали…
Вівчар
Був на селі Вівчар Тарас;
Він панових овечок пас.
Став мій Тарас чогось журитись:
Сидить, голівоньку схилив,
А панові боїться похвалитись,
Щоб пан не бив….
Селяни та ріка
В Селян терпіння вже не стало:
Бо кривд чимало
Струмочки їм та річечки
Весною в повінь завдавали;
Пішли собі просити ради у Ріки,
В яку оті струмки і річечки впадали…
Старий і троє молодих
Старий збиравсь садити деревце.
«Вже хай би будував; та як садить в ті літа,
Коли ідеш із цього світа!» —
Казали, бачивши оце,
Три юнаки, та ще й з Старого глузували:
«Щоб плід якийсь тобі твої труди давали…
Лев на вловах
Собака, Лев та Вовк і Лис
В сусідах проживали.
Отож колись
Вони зійшлись
Та й договір собі уклали:
Щоб спільно звірів полювать…
Грішник
В далекій стороні, в якій, про те не знаю,
Мабуть, в Німещині, а може, і в Китаї,
Хтось разом оженивсь на трьох жінках.
Загомонів народ, почувши гріх великий,
Жінки голосять так, що стріх…
Віл
«Мабуть, на небі звісно стало
(Про себе Віл в кошарі гомонів)
Про те, що ввесь мій вік я все за двох робив
Да й витерпів-таки чимало, –
Що в плузі силковавсь, копиці волочив…
Байки в українській літературі з’явилися завдяки видатному таланту письменника Григорія Сковороди (1722-1794рр). Байки Сковороди, написані у прозі. Головниими персонажами рідко виступали люди, частіше це були біблійські образи. А вже у 19 столітті у розвиток байкового жанру зробили внесок Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський та Євген Гребінка. Інші відомі автори такі як Іван Франко та Борис Грінченко, також спробували себе в цьому чудовому жанрі. Однак найбільш відомим автором байок залишається Леонід Глібов, який здобув в українській літературі почесне визнання – байкар.
Байки для дітей
Байки – це твори з коротким змістом, завдяки чому їх легко читати. Зазвичай такі розповіді містять багато гумору та сатири, що викликає посмішку у маленького читача, а це допомогає з легкістю зрозуміти сюжет і мораль байки. Дитина швидко запам’ятовує та цитує улюблену байку, що сприяє розвитку та зміцненню пам’яті. А якщо дитина не втомилась, на додаток можна прочитати ще одну байку або казку на вибір.Байки в українській літературі з’явилися завдяки видатному таланту письменника Григорія Сковороди (1722-1794рр). Байки Сковороди, написані у прозі. Головниими персонажами рідко виступали люди, частіше це були біблійські образи. А вже у 19 столітті у розвиток байкового жанру зробили внесок Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський та Євген Гребінка. Інші відомі автори такі як Іван Франко та Борис Грінченко, також спробували себе в цьому чудовому жанрі. Однак найбільш відомим автором байок залишається Леонід Глібов, який здобув в українській літературі почесне визнання – байкар.