Верша та Болото
Рибалонька, митець усе в воді ловити,
Бажаючи поймать в’юнів,
В Болото Вершу засторчив.
Довгенько щось вона там мусила сидіти,
Язик жіночий є, да нічого робити
(А зроду, мабуть-то, що не плоха була)…
Рибалонька, митець усе в воді ловити,
Бажаючи поймать в’юнів,
В Болото Вершу засторчив.
Довгенько щось вона там мусила сидіти,
Язик жіночий є, да нічого робити
(А зроду, мабуть-то, що не плоха була)…
«Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?» –
На Коноплиночку в степу Будяк гукав.
«Да як рости мені? І сам здоров ти знаєш,
Що землю у мене з-під корінця забрав».
Бува і чоловік сьому колючці пара:
Глянь, глянь, летять, да їх летить чимало,
Куди оце летять з оселі Горобці?
Дивлюсь, у сад побрались молодці.
На Вишеньці їх геть-то насідало,
І бенкет зараз підняли…
Чиж, вилетiвши на волю, зустрiвся з давнiм своїм приятелем Щиглем, i той спитав його: — Як ти, мiй друже, звiльнився? Розкажи менi! — Дивом, — …
— Як би ти жила, — спитав Тулуб Голову, — коли б з мене не витягувала для себе життєвих соків? — Це так, — відповіла …
Випало якось Дикій Курці залетіти до Домашньої. — І як це ти, сестрице, в лісах живеш? — спитала Домашня. — А точнісінько так, як інші …
— А щоб тебе чорти забрали, проклятий!… — За що ти мене лаєш, пане Філософе? — спитав Вітер. — За те, — відповів Мудрець, — …
Прослухав Півень Солов’я
Й прорік хвалу велику:
— Хороша пісня і твоя,
Та все ж не «ку-ку-рі-ку»…
У школі лісовій
За спільну парту сіли
Руденьке Ведмежа
І Зайченятко сіре.
Завдання їм
Однакове дали…
Футбольний М’яч
Став дуже хвалькуватим:
— Хіба б змогли
Без мене грати?
Усі гравці…
Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають…
Лежить дідич на постелі,
Як барило, грубий…
Його лакей сухощавий
Заснув коло груби…
Йшов Лікар у село — селу на безголов’я,
А із села біжить, злякавшися, Здоров’я:
«Куди, Здоров’ячко? — пита він.— Як ся можеш?»
«Та цур тобі!.. я йду, куди ти не заходиш!»…
На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне;
Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне,
Хоч в око стрель тобі, так темно надворі.
Уклався місяць спать, нема ані зорі,
І ледве, крадькома, яка маленька зірка…
В ставочку Пліточка дрібненька
Знічев’я зуздріла на удці черв’яка,
І так була раденька!
І думка то була така,
Щоб нідвечірковать смачненької
Ну, дейко! до його швиденько…
Під дубом у гаю жила Гадюка,
Непросипуща злюка:
Усе було сичить-сичить,
Щоб кого-небудь укусить.
Мале Ягнятко там гуляло;
Скік-верть, сюди-туди …
Воркувала Горлиця у садку,
У куточку тихенькому, на бузку;
Жалкувала сизокрила, що вона
Незчулася, як минула і весна,
Не вгляділа, як одцвівся і садок…
Був собі Горщик золотий,
Хороший, дорогий.
Прийшла Біда і Горщик той розбила;
Жаліли всі, вона не пожаліла,—
На те Біда…
В покої чепурнім, оздобленім розкішно,
На підвіконні, в вазах дорогих,
Квітки підроблені, з живими поряд, пишно
На стебелинках дротяних
Гойдалися чванливо,
Відкупник визначний в хоромах пишних жив,
“Їв смачно, добре пив;
Давав гучні бенкети зроду-звіку,
І скарбів мав завжди без ліку.
І ласощів, і вин, чого не забажай:
Всього надміру, через край.
І, справді, буцім то в його хоромах рай…
Кущ Хмелю виріс на городі
Й по тичечці сухій плестись почав:
А в полі близько молоденький дуб стояв.
«Яке добро від нього всій природі,
Та і в усій його породі?» —
Хміль про дубка тичині так казав…
Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє,
І божий мир, як маківка, цвіте;
На небі чистому ген Хмара бовваніє.
Та Хмара надулась і річ таку гуде:
«Що вже мені се Сонце надоїло…
Я бачив, як пшеницю мили:
То що найкращеє зерно
У воду тільки плись, якраз пішло на дно,
Полова ж навісна пливе собі по хвилі.
Привів мене господь побачить і панів…
Лисичка подала у суд таку бумагу:
Що бачила вона, як попеластий Віл
На панській винниці пив, як мошенник, брагу,
Їв сіно, і овес, і сіль.
Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки…
На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії таке: — Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай …
Тільки побачили Сову пташки, як почали її наввипередки скубти. — І не пориває вас досада, пані, — спитав Дроздик, — що на вас, невинну, нападають? …
Хвалився Підсвинок Свині:
— Коли б мені
Слоновий раціон —
Я був би теж як Слон…
Знавшов Кіт на подвір’ї
Кістку з м’сом.
Замуркотівши ласо,
Шукав, де б примоститись,
Щоб всмак…
На птахофермі
Між Курей, Гусей
Лише один Індик
Ходив завжди надутим.
Чого ж бундючився…
Розходився мужичок
Аж ґвалт дякувати,
Та одна йому біда:
Не вмів читати.
До аз-буки — так куди,
Не того він хоче.
Він гадає чим другим…