TOU

Пси

У селi в господаря жило два пси. Довелося якось повз ворота проїжджати незнайомцевi. Один пес вискочив, погавкав, доки чоловiк не зник iз очей, i повернувся до двору.
— Що це тобi дало? — спитав другий собака.
— У всякому разi не так нудно, — вiдповiв той.

Читати далі...

Мурашка і Свиня

Свиня з Мурашкою сперечалися, хто з них двох багатший. А Віл був свідком і побічним суддею.
— Чи ж багато у тебе хлібного зерна? — спитала з гордовитою посмішкою Свиня. — Ану-бо, поясни, шановна пані…

Читати далі...

Орел і Сорока

Сорока Орлові казала: — Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах — то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. — Я б нізащо на землю не спустився, — відповів Орел, — коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. — А я …

Читати далі...

Годинникові колеса

Колесо годинникової машини спитало у Другого: — Скажи мені, а чого ти гойдаєшся не так, як ми, а в інший бік? — Мене, — відповіло Друге, — так зробив мій майстер, і сим я вам не лише не заважаю, але ще й допомагаю, аби наш годинник мав єдиний шлях по …

Читати далі...

Жайворонки

У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці мудрого Езопа розповідається, навчаючись літати, впала з великим шумом і грюкотом на камінь. Жайворонок злякався і, тремтячи всім тілом, сказав своєму батькові: — Батечку! Біля тієї …

Читати далі...

Чиж і Щиглик

Чиж, вилетiвши на волю, зустрiвся з давнiм своїм приятелем Щиглем, i той спитав його: — Як ти, мiй друже, звiльнився? Розкажи менi! — Дивом, — вiдповiв полонянин. — Багатий турок приїхав посланцем у наше мiсто i, прогулюючись задля цiкавостi по торговицi, зайшов у наш пташиний ряд, де нас бiля чотирьохсот …

Читати далі...

Голова і тулуб

— Як би ти жила, — спитав Тулуб Голову, — коли б з мене не витягувала для себе життєвих соків? — Це так, — відповіла Голова, — але ж у нагороду тобі моє око як світло, а я допомагаю радою. Сила: Народ повинен служити керманичам своїм і годувати їх.

Читати далі...

Дві курки

Випало якось Дикій Курці залетіти до Домашньої. — І як це ти, сестрице, в лісах живеш? — спитала Домашня. — А точнісінько так, як інші лісові птахи, — відповіла Дика. — Годує мене той самий бог, що й диких голубів. — Вони ж можуть добре літати, — проказала господиня. — …

Читати далі...

Вітер і Філософ

— А щоб тебе чорти забрали, проклятий!… — За що ти мене лаєш, пане Філософе? — спитав Вітер. — За те, — відповів Мудрець, — що як тільки я відчинив вікно, аби викинути часникове лушпиння, ти так війнув своїм проклятим вихором, що все розсипалося по столу і світлиці. Окрім того, …

Читати далі...

Орел і Черепаха

На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії таке: — Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай боже їй царство небесне, згинула, як видно з переказів, за те, що почала вчитися в Орла сеї гиблої науки. Сам Люципер таке вигадав!.. — Слухай-но, …

Читати далі...

Сова і Дрізд

Тільки побачили Сову пташки, як почали її наввипередки скубти. — І не пориває вас досада, пані, — спитав Дроздик, — що на вас, невинну, нападають? Чи не дивно се? — Анітрохи, — відповіла та. — Вони й поміж себе завжди чинять так само. А щодо досади, то вона для мене …

Читати далі...

Змія і Буфон

У час, коли весною Змія скинула линовище, її побачив Буфон. — Боже, пані, — гукнув здивовано, — відмолоділи! Що за причина? Розкажіть… — Я вам залюбки дам пораду, — відповіла Змія. — Ходіть за мною! І повела Буфона до тої щілини, крізь яку вона нещодавно ледве продерлась і скинула з …

Читати далі...

Жаби

Коли висохло озеро, жаби пострибали шукати собі нове житло. Нарешті усі загукали: — Ох, яке величезне озеро! Буде воно нам довічним житлом! І стрибнули разом у нього. — А я, — сказала одна з них, — вирішила жити в одному із джерел, що наповнюють ваше озеро. Онде бачу зарослий лісом …

Читати далі...

Два коштовні камені – діамант і смарагд

Високої якості Смарагд, що жив у славі при королівському дворі, пише своєму приятелеві Діамантію таке: «Люб’язний друже! Шкодую, що ти не дбаєш за свою честь і живеш схований у попелі. Твоя вартість мені відома. Ти гідний чесного і видного місця, але нині ти схожий на свічник, що світить сокровенним світлом, …

Читати далі...
💡 Ви знаходитесь у розділі байки.