В Селян терпіння вже не стало:
Бо кривд чимало
Струмочки їм та річечки
Весною в повінь завдавали;
Пішли собі просити ради у Ріки,
В яку оті струмки і річечки впадали…
Байки Івана Крилова
Старий і троє молодих
Старий збиравсь садити деревце.
«Вже хай би будував; та як садить в ті літа,
Коли ідеш із цього світа!» —
Казали, бачивши оце,
Три юнаки, та ще й з Старого глузували:
«Щоб плід якийсь тобі твої труди давали…
Лев на вловах
Собака, Лев та Вовк і Лис
В сусідах проживали.
Отож колись
Вони зійшлись
Та й договір собі уклали:
Щоб спільно звірів полювать…
Кіт та кухар
Якийсь то Кухар-письмачок
Побіг з кухарні у шинок
(Він богомільний був, і саме в тому часі
Прийшлося випити за упокій кумасі);
А дома пантрувать м’ясив
Кота лишив…
Цікавий
«А, друже мій, здоров! Де був ти, що робив?»
— «Годин ізо три я в кунсткамері ходив;
До всього приглядавсь, хотів усе спізнати, —
І признаюсь, що й сам не знаю, брате,
Яких там лиш немає див.
Ну, й правда, що чудес отам скарбниця!…
Мавпа
Як хочеш ти трудись;
Здобути ж не гонись
Вже ані вдячності, ні слави,
Якщо в руках нема користі з тої справи…
Селянин та розбійник
На хату стягшись, Селянин
Купив на ярмарку дійницю та корову.
І от через діброву
Тихенько брів собі шляхом додому він,
Та враз Розбійнику попався…
Слон і моська
По вулицях Слона водили,
Для показу, видать, —
Як звісно, в нас з Слонів привикли дивувать, —
Так за Слоном багато гав ходило.
Звідкіль тут не візьмись, назустріч Моська їм…
Хмара
Над помарнілою від спеки стороною
Велика хмара пронеслась;
Не освіживши землю й краплею одною,
Вона густим дощем над морем розлилась
І вчинком цим хвалилася перед горою…
Квітки
В покої чепурнім, оздобленім розкішно,
На підвіконні, в вазах дорогих,
Квітки підроблені, з живими поряд, пишно
На стебелинках дротяних
Гойдалися чванливо,
Відкупник та швець
Відкупник визначний в хоромах пишних жив,
“Їв смачно, добре пив;
Давав гучні бенкети зроду-звіку,
І скарбів мав завжди без ліку.
І ласощів, і вин, чого не забажай:
Всього надміру, через край.
І, справді, буцім то в його хоромах рай…
Хміль
Кущ Хмелю виріс на городі
Й по тичечці сухій плестись почав:
А в полі близько молоденький дуб стояв.
«Яке добро від нього всій природі,
Та і в усій його породі?» —
Хміль про дубка тичині так казав…
Пустельник і ведмідь
Хоч послугу прийнять з нас кожен би хотів,
Проте не всяк уміє послужити:
Крий боже, дурня вам зустріти!
Послужливий глупак страшніш за ворогів…
Осел та соловей
Осел побачив Солов’я
І каже так йому: «Мій друже, люди в диві
Про тебе гомонять, що ти мастак у співі:
Отож хотів би я
Почуть пісень твоїх, щоб міг я знати…
Мавпа і окуляри
На старість мавпочка недобачати стала,
а від людей вона чувала,
що це ще лихо не таке —
аби дістати окуляри.
Отож вона, не знаю де,
собі дістала аж чотири пари…
💡 Ви знаходитесь у розділі байки.