Лихий сусід і лисиці
Був чоловік — багатий, дужий, ситий,
Та страх його почав мутити;
Він спать не міг і їсти не хотів:
Сусід ліворуч швидко багатів;
Його сім’я — щаслива і велика,
Її не роз’їда гризня і чвара дика,..
Був чоловік — багатий, дужий, ситий,
Та страх його почав мутити;
Він спать не міг і їсти не хотів:
Сусід ліворуч швидко багатів;
Його сім’я — щаслива і велика,
Її не роз’їда гризня і чвара дика,..
Була собі Галя,
Дівчинонька-краля,
І багата, і вродлива,
Тільки дуже вередлива,—
Усякому зась.
Вона теє знала
І скрізь щебетала….
Учора я дививсь, як хлопці
Гуляли на толоці:
Здається, крам там продавав один,
Другі в опуки тощо грали,
То в дучку булку заганяли,
А далі здумали скакати через тин..
Зевес людей із глини натворив
І милувався на нову породу:
— Геракле, глянь, — бог сину говорив,—
В нас не було таких ще зроду.
«Сусіде, світе мій!
Будь ласка, призволяйся».
— «Сусіде, ситий я по горло». — «Їж і пий,
Ще мисочку; не відмовляйся:
Їй-богу, юшечка на славу, накипна!»
— «Я три тарілки з’їв». — «А, годі, теж робота!…
Миряне, слухайте, щось маю вам сказать:
От сих різдвяних свят, на самої Меланки,
Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки,
Із школи поспішав до батька ночувать,..
Ізліз мій дядько на дзвоницю
Та, знай, гука: «Оце кумедія яка!
Всі люде на землі, мов ті перепелиці:
Здається більший з них не більше п’ятака.
Гай, гай! Які ж вони дрібненькі!…
Хто знає Оржицю? А нуте, обзивайтесь!
Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї!
Вона в Сулу тече у нашій стороні.
(Ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь.)
На річці тій жили батьки мої…
На узліссі чималенька
У гнізді жила сімейка:
Ворон-батько, Гава-мати,
Їхні діти Гавенята.
Ворон був ученим мужем,
Заклопотаний був дуже…
Лиш на отару Вовк напав —
На нього кинувсь Вовкодав
І ледь не розідрав.
Сяк-так
Відповз у ліс хижак,
У лігві дух спускає неборак…
Якось-то зрання
Подався Браконьєр на полювання.
Скрадаючись він довго лісом брів
(«Що далі в ліс, то менш інспекторів»).
Нарешті у глухій місцині
Сліди побачив: дикі свині…
Гусак і Качур,
Друзі з давніх пір,
Якось з ставка
Верталися у двір,
Аж їм назустріч…
Іде циган по діброві
(Десь лихе носило),
При нім пара вареників,
Люлька та кресило…
Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці….
Веселий господар Дем’ян
Любив гостей на бесіду скликати.
Він був багатший від усіх селян,
Всього доволі мав, було чим шанувати.
Вподобався йому найбільше Клим,
Земляк хороший, що й казати….
В Селян терпіння вже не стало:
Бо кривд чимало
Струмочки їм та річечки
Весною в повінь завдавали;
Пішли собі просити ради у Ріки,
В яку оті струмки і річечки впадали…
Старий збиравсь садити деревце.
«Вже хай би будував; та як садить в ті літа,
Коли ідеш із цього світа!» —
Казали, бачивши оце,
Три юнаки, та ще й з Старого глузували:
«Щоб плід якийсь тобі твої труди давали…
В далекій стороні, в якій, про те не знаю,
Мабуть, в Німещині, а може, і в Китаї,
Хтось разом оженивсь на трьох жінках.
Загомонів народ, почувши гріх великий,
Жінки голосять так, що стріх…
На буйний Чуб
Сваривсь похмурий Лоб:
— Як міг би, то мене
Всього закрив на зло б! —
Коли ж від Чуба…
Ізійшлися пан з Іваном,
По світі мандрують…
Разом їдять, розмовляють.
Разом і ночують…
Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі…
Повій, вітре, з полуночі!…
Охріме, дядечку! будь ласкав, схаменись,
Ти чоловік і з хлібом, і з волами,
І грошики у тебе завелись.
Який тебе лихий ізніс
І побратав з панами?
Покинь їх, хай їм цур, із ними не водись;
А то коли к тобі не заверни у хату…
У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці мудрого …
Ой з-за гори, із-зі кручі
Та скриплять вози йдучи,
Попереду козаченько
Так вигукує, йдучи:
“Україно, Україно,
Моя рідна мати!…
Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накупила,
Де була яка ікона,
Всюди поліпила.
Іще пара остається,
Де їх приліпити?..
«Ага! – каже, – пошукаю…
Привіз дідич раз на свята
І зі школи сина
І не може натішитись,
Що вчена дитина…
«На що, до халепи, той розум людям здався?» —
Раз Дурень здуру — бовть!.. Розумного питався.
«На те,— озвався сей,— коли кортить вже знать,
Щоб дурням на сей спрос цур дурнів відвічать»…
— Як би ти жила, — спитав Тулуб Голову, — коли б з мене не витягувала для себе життєвих соків? — Це так, — відповіла …
Випало якось Дикій Курці залетіти до Домашньої. — І як це ти, сестрице, в лісах живеш? — спитала Домашня. — А точнісінько так, як інші …
— А щоб тебе чорти забрали, проклятий!… — За що ти мене лаєш, пане Філософе? — спитав Вітер. — За те, — відповів Мудрець, — …