Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають…
Байки про людей
Лежить дідич на постелі,
Як барило, грубий…
Його лакей сухощавий
Заснув коло груби…
Йшов Лікар у село — селу на безголов’я,
А із села біжить, злякавшися, Здоров’я:
«Куди, Здоров’ячко? — пита він.— Як ся можеш?»
«Та цур тобі!.. я йду, куди ти не заходиш!»…
На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне;
Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне,
Хоч в око стрель тобі, так темно надворі.
Уклався місяць спать, нема ані зорі,
І ледве, крадькома, яка маленька зірка…
Відкупник визначний в хоромах пишних жив,
“Їв смачно, добре пив;
Давав гучні бенкети зроду-звіку,
І скарбів мав завжди без ліку.
І ласощів, і вин, чого не забажай:
Всього надміру, через край.
І, справді, буцім то в його хоромах рай…
На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії таке: — Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай …
Тільки побачили Сову пташки, як почали її наввипередки скубти. — І не пориває вас досада, пані, — спитав Дроздик, — що на вас, невинну, нападають? …
Розходився мужичок
Аж ґвалт дякувати,
Та одна йому біда:
Не вмів читати.
До аз-буки — так куди,
Не того він хоче.
Він гадає чим другим…
Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати…
Ходить німець по корчмі,
Випив собі чарку.
«Чи печена гуска є? » —
Питає шинкарку.
«Та є, пане! — каже та. —
Є порядна пара!»…
«Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! —
Так панотець казав своїй дитині: —
Шануйсь, бо, далебі, колись
Тму, мну, здо, тло — спишу на спині!»
Хведько не вчивсь — і скоштовав
Березової кашки…
Син
Скажи мені, будь ласкав, тату,
Чого ячмінь наш так поріс,
Що колосків прямих я бачу тут багато,
А деякі зовсім схилилися униз…
У час, коли весною Змія скинула линовище, її побачив Буфон. — Боже, пані, — гукнув здивовано, — відмолоділи! Що за причина? Розкажіть… — Я вам …
Коли висохло озеро, жаби пострибали шукати собі нове житло. Нарешті усі загукали: — Ох, яке величезне озеро! Буде воно нам довічним житлом! І стрибнули разом …
Докучило підшивати
Подертії сита,
Пішов циган молотити
За торбину жита.
Пішов таки недалечко —
До свого сусіда…
Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав:
“Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?”
“Від того, що (коли не втнеш сеї дурниці)
Всередині, як ти, порожній він”,- сказав…
Високої якості Смарагд, що жив у славі при королівському дворі, пише своєму приятелеві Діамантію таке: «Люб’язний друже! Шкодую, що ти не дбаєш за свою честь …