Розбірлива наречена
Красуня-дівчина шукала жениха.
(Тут не було б гріха,
Та от що гріх: вона була чванлива.
Знайди їй жениха, щоб гарний був з лиця,
Щоб чин та ордени були у молодця
Красуня-дівчина шукала жениха.
(Тут не було б гріха,
Та от що гріх: вона була чванлива.
Знайди їй жениха, щоб гарний був з лиця,
Щоб чин та ордени були у молодця
Пізно вночі на темній лісовій стежці, де не горіли світляки й не було вартових сичів, Вовка перестріли троє невідомих.
– Ану, скидай кожуха! – сказав один.
Притюпав Лис до сусіда Борсука та й каже:
– Добряча в мене нора, гріх скаржитись. Суха, тепла, із запасним виходом. Одна лиш морока: блошви в підстілці страх ….
Дощове видалося літо, й дашки над хатинами лісових мешканців, – у кого домівка під соломою, в кого під очеретом, – почали протікати. Відтак ухвалила вся мокра громада: час уже замінити ті нетривкі матеріали черепицею: вона ж бо й для ока любіша і, головне, на довгий вік…
В болоті лемент, рух, турбота:
Настав кінець для мешканців болота!
б чутка: Небо хоче Сонце одружить.
Де значить — будуть в Сонця діти,
Болото висушать, кінець настане світу,..
Ловчилась Лиска на співочу птицю,
Потрапила, не глядячи, в криницю.
Козли на теє надійшли,
Поглузували та й пішли…
У курнику вакансія була.
Лисичка-злодійка найматися прийшла.
— Спізнилася! — сказали їй відразу. —
Оформили вже Мавпу по наказу…
У темнім лісі, за горами,
Зібравсь усякий звір:
Вовки, лисиці з ховрахами,
Зайці дурні, шкодливий тхір
І ще там деяких чимало
Безпечно в лісі панувало….
Раз якось у сільце потрапив Чиж-бідак.,
Сердега в нім і бився, і крутився,,
А Голуб молодий над ним іще й глумився.,
«Ну й сором», — каже: «серед дня, дивак…
Раз Мавпі та Мишкові,
Ослу,
Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали…
«Сусіде, чи ти чув таке в своїй норі?» —
Раз Миша Пацюка спитала:
«Попала, кажуть, кішка леву в пазурі?
От відпочити й нам пора настала!»…
«Мабуть, нема уже на світі правди!
Мабуть, вона уже за море утекла.
Чим я од Муцика поганший, справді?
А пані те щеня учора привезла,
Сьогодні вже йому і дзвоник почепили…
Зібралася Лисиця за ріку
У рідні верболози.
Але біда: немає перевозу.
Не кидаться ж у бистрину таку!
Аж тут Осел…
— Що? Мавпу на царя? — кричать. — Негоже!
Поважною й на хвильку буть не може!
— Ну й ваш Верблюд поганий кандидат:
Він раз на тиждень п’є, колючкам рад.
— А Слон? Ха-ха! Слони культурні…
Щасливий Крук зустрів веселий ранок:
Знайшов м’ясця шматочок на сніданок.
Аж тут Лисиця звідкілясь
Взялась…
Порад не зневажайте нічиїх,
А перш за все розгляньте їх.
Перелетівши світ широкий,
Орел з Орлицею, прибувши в ліс густий,
Там здумали куточок влаштувати свій…
Свиня одного дня на панський двір забилась.
Навколо стаєнь там і кухонь находилась;
У гній вона і в сміття вбралась,
По вуха досхочу в помиях накупалась, –
Додому, як була,
Свиня-свинею прибрела…
Стрілець малинівку весною вбив.
Та хай би все нещастя те на ній кінчилось.
Так ні; за нею й іншим трьом біда судилась:
Він троє пташенят її посиротив.
Безсилі ще були, пушок ледь-ледь синів,
Малята терплять голод…
Лозиною гнучкою
Мужик на продаж в місто Гуси гнав;
І всяк, це бачивши б, сказав,
Що з гусячою він не панькавсь чередою:
За баришем він на базар в цей день слішив
(Коли ж про копійчину йдеться…
Хто знає Оржицю? А нуте, обзивайтесь!
Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї!
Вона в Сулу тече у нашій стороні.
(Ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь.)
На річці тій жили батьки мої…
Минулися гречанії жнива;
Семен натяг кожух на плечі;
Тепло пройшло, дітвора лізе к печі.
Замерзло поле скрізь, рілля, стерня, трава
Сніжечком біленьким припала…
Орлу схотілось попоїсти;
Піднявсь угору птичий цар
І вгледів відтіля, що край ставка овчар
Онучі прати мусив сісти,
Отара ж попаски попхалась навмання.
Розводячи, неначе міх, свій рот,
Повчав Козу бурмило Бегемот:
— Чого стрибать, яка у тім потреба?
Що? Спорт? Дурниці! Соромно за тебе…
Лиш на отару Вовк напав —
На нього кинувсь Вовкодав
І ледь не розідрав.
Сяк-так
Відповз у ліс хижак,
У лігві дух спускає неборак…
Якось-то зрання
Подався Браконьєр на полювання.
Скрадаючись він довго лісом брів
(«Що далі в ліс, то менш інспекторів»).
Нарешті у глухій місцині
Сліди побачив: дикі свині…
На цирковій арені
Дресирувальник із Ведмедем виступав,
За кожний номер цукор із кишені
Він Клишоногому давав.
Старався з усіх сил «артист»,
Ведмежий свій показуючи хист…
Як Собака стеріг хату,
То його й тримали;
Як постарівся, небора,
Взяли та й нагнали…
Пробігає Лис голодний,
Через пеньки скаче;
Аж слухає — десь Ворона
На гілляці кряче,…
Ізнемігся старий вовк,
Ледве що плететься,
Аж з ягнятами вівця
На полі пасеться…
Іде циган по діброві
(Десь лихе носило),
При нім пара вареників,
Люлька та кресило…