Бегемотику Булочці босоніжки купили.
На кожну лапу по босоніжці. По новенькій. Зі скрипом. На шкіряній підошві.
Побачило слоненя Лус в бегемотика обнову і попросило:
— Дай поносити.
Зняв Булочка свої босоніжки і каже:
— Візьми. Походиш-походиш, а потім мені повернеш.
І тоді всі звірятка сказали:
— Який добрий бегемотик!
Прийшло до бегемотика тигреня Смугастик і теж попросило:
— Дай свої босоніжки поносити!
— Не дам! – Відповідає бегемотик. — Вони мені самому потрібні.
— Я трохи поношу — і віддам, — просить тигреня. – Домовилися?
— Ні! Не домовилися!
— А чому ж ти слоненяті свої босоніжки давав?
— Та вони мені трошки тісні були. А тепер не тиснуть ані трохи. Слоненя їх уже розносило!
— Виходить, неправду казали, що ти добрий. Доведеться тебе, Булочко, жадібним називати… — сумно мовило тигреня Полосатик.
— Не треба мене називати жадіною! — злякався бегемотик. – Краще походи трошки в моїх босоніжках – мені зовсім не шкода!
