«Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?» –
На Коноплиночку в степу Будяк гукав.
«Да як рости мені? І сам здоров ти знаєш,
Що землю у мене з-під корінця забрав».
Бува і чоловік сьому колючці пара:
Людей товче та й жде, щоб хто його кохав.
Я бачив сам таких і, може б, показав,
Та цур йому – розсерджу комісара!
Примітки
Вперше надруковано в альманаху «Утренняя звезда», кн. 2, Харків, 1834, с. 88, під заголовком «Будяк та Конопелечка», за підписом «Е. Гребенкин».
Автограф зберігається в ІЛ, ф. 65, № 1.
Подається за другим виданням збірки «Малороссийские приказки Е. Гребенки», Спб., 1836, с. 13 – 14.
Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 144.