Пройшов дощ, пісок вологий, то дівчатка пекли торти: один з ромашками, другий з нагідка́ми, третій, найкращий, з трояндовими пелюстками. Івась допомагав, квіточки збирав. Коли раптом, мов шуря-буря, не знати звідки з’явився змій. Був він трошки дурний, але ж зовні того не видно. — Ану, хто буде зі мною битися? — …
Читати далі...
Чи ви знаєте, чому восени жовтіє листя на деревах? Звичайно, через сонечко. Воно втомилося, стало сонне, блякле, неяскраве, а дні сірі, мов дикі гуси, а дощик довгий, плюскає й плюскає. Ось такої пори дерева вмикаються, наче жовті люстри, і світять, світять замість сонця. Навіть опавши, листя лягає долі, мов кружало …
Читати далі...Жила-була пара стоптаних домашніх капців: капець-чоловік і капець-дружина. Якби ви глянули на них уважніше, то одразу помітили б різницю між ними: капець з правої ноги був більший і товстіший, ніж капець з лівої ноги. Це й зрозуміло —лівий капець був жінкою, а правий — чоловіком. Виготовлені вони були з буйволової …
Читати далі...
В дорозі — хоч яка далека вона — доброго коня варто лиш раз стьобнути гарапником. При народі, на майдані — хоч який би широкий він був — досить лиш одного разу мовити правдиве слово… За сімома горами, за сімома морями жив хлопчик на ім’я Ахмет. Ріс він без матері: вона …
Читати далі...Жили-були два брати, бідний і багатий. Бідний брат жив у лісі, а багатий у місті. Якось бідний брат знайшов під деревом золоте перо. Поглянувши нагору, він побачив, що на гілці сидить півень. Бідняк підібрав перо і відніс його багатому братові. — Дивна річ, – сказав той. – Але вона нічого …
Читати далі...Жив на світі бідний пастух Чемід-Чудзін. З дитинства він був сильним і спритним, сильнішим за усіх своїх ровесників. А як підріс, так його і дорослі побоюватись і поважати стали. Знали всі, що нікому з них з силачем у бою не справитись: всякого він легко однією рукою переможе. Багато років пас …
Читати далі...Жив колись давно у Багдаді цар. У нього був син на ім’я Алі. Коли Алі виповнилося десять років, цар покликав найкращих вчителів, і вони почали вчити хлопчика читати, писати, рахункам, наукам про зірки і усього, що треба знати. Через сім років прийшли вони до царя і сказали: — Твій син …
Читати далі...
В якомусь царстві, в якомусь государстві жив собі солдат. Служив він довго і чесно, а життя солдатське було важке гірке. Набридло, нарешті, солдату і почав він думати – якби йому зі служби піти та іншим ділом зайнятись. А в цей час саме від царя наказ приходить. Пише цар: «Вибрати з …
Читати далі...
Жив собі шах. Мав він єдиного сина Малика, якого дуже любив. Якось їхав Малик верхи берегом моря, коли це бачить: конюх і Лисий Мамед про щось сперечаються, навкулачки б’ються. Малик під’їхав, розборонив їх і питає: — Що ви не поділили? Чого стусаєте один одного? Забіяки трохи відхекалися. Конюх і каже: …
Читати далі...Жили три брати. Майна у них ніякого не було, мали брати лише трьох віслюків, і дуже бідували. І ось старший брат вирішив продати свого віслюка. А там — будь що буде! Взяв він осла за повід і пішов із ним. Ішов він, ішов і прийшов до садиби якогось князя. Побачив …
Читати далі...В одного царя був радник, що прославився своїм незвичайним розумом. До глибокої старості він був правою рукою царя. Але, обтяжений роками, він попросив звільнити його з посади і відпустити додому. Цар погодився, але за умови, щоб він знайшов наступника, рівного собі. Радник прийняв цю умову, повернувся додому і велів своєму …
Читати далі...
Їхав якось козак шляхом-дорогою і заїхав у дрімучий ліс; у тому лісі на галявині стоїть копиця сіна. Зупинився козак перепочити трішки, ліг біля нього й закурив люльку; курив, курив і не побачив, як зронив іскру в сіно. Сів козак на коня й рушив у дорогу; не встиг і десяти кроків …
Читати далі...
Микола Гоголь розповів про одного петербурзького носа, що виїжджав у кареті на прогулянку. Подібна чудасія сталася з одним синьйором у Лавено, що на березі озера Лаго-Маджоре. Жив той синьйор якраз біля пристані. Встав він одного ранку, зайшов у ванну кімнату поголитися, подивився на себе в дзеркало та як закричить: – …
Читати далі...
Був собі багатий купець, і була у нього дочка, та така гарна, така гарна, що не здумать, не згадать, ні пером описать. Він її дуже любив і все багатство ховав для неї. А багатий він був такий, що гроші міркою міряв: а лавок (крамниць) і не перелічити. І в одній …
Читати далі...
Один король поїхав якось у велику пущу на полювання, угледів звіра і так швидко погнався за ним, що всі ловчі повідставали. Як стало вечоріти, король зупинився і, озирнувшись на всі боки, побачив, що заблукав. І хоч як пильно шукав він дороги з лісу, та не знайшов. Коли бачить – іде …
Читати далі...
Жила вбога вдова і мала одного сина. Він був дужий і хоробрий, як ніхто з його ровесників. І служив пастухом. От він якось погнав худобу до озера на водопій. А там у срібній воді купалися три вродливі дівчини. На березі лежали їхні сукні, які вони поскидали, коли йшли купатися, і …
Читати далі...
Жили собі дід та баба. Були вони такі бідні, що ледве перебивалися з хліба на воду. Якось, ідучи дорогою, знайшли вони пригорщу зерна. Раді поспішили додому, і дід пішов у комору, аби змолоти на ручному млинку зерно, а баба поставила на вогонь казанок з водою, щоб закипіла тим часом. Старий …
Читати далі...
Був собі чоловік і мав багато дітей. Тяжко йому жилося. Якось приходить до нього чарівник і каже: – Дай мені одного хлопця, я візьму його до себе в школу. Приїдеш через три роки і забереш його назад. Дав чоловік йому хлопця, і чарівник вчить його, муштрує на всі боки і …
Читати далі...
Прекрасна Дженет жила у замку свого батька, славетного графа Марча. Разом з іншими дівчатами вона проводила усі дні у високій замковій вежі – вони там шили та вишивали шовкові шати. Тільки Дженет не дуже уважно стежила, щоб шов у неї виходив прямий та рівний. Вона більше любила дивитися у віконце. …
Читати далі...
Давно колись народився хлопчик, а батько його одразу помер. Недовго й мати жила. А на небі стала вона буйволицею. Щодня спускалася вона на землю пастися і як могла наглядала за сином. Добра батько й мати синові не лишили, бо жили бідно, і він змалечку мусив пасти худобу. Підріс хлопець, і …
Читати далі...
Жили- були собі селянин з дружиною. Був він роботящим, і вона неабияка була робітниця. Якось жінка взяла серп і пішла жати В неї було маленьке дитя в колисці, що вже навчилося повзати. Ось вона жне та жне, жне та жне, жне та жне, мале не плаче, і мати до нього …
Читати далі...
У багатого поміщика було два наймити. Перший – здоровенний і довготелесий – на ім’я Великий Пеетер. Другий – низенький і худий, ніби хлопчик,– мав наймення Малий Пеетер. Якось обох наймитів послали, до лісу нарубати дров і дали кожному по торбинці хліба на цілий день. Обидва наймити завзято пиляли і рубали, …
Читати далі...А в Лапландії, дітоньки, гарно!
Я не марно намерзлась, не марно.
Голубі там сніги і заноси
круг хатиночки Діда Мороза…
Над містом на високій колоні стояла статуя Щасливого Принца. Він увесь сяяв, покритий тонкими листами щирого золота; замість очей у нього були два блискучі сапфіри, а на рукав’ї шпаги палав великий червоний рубін. Усі були в захопленні від чудової статуї. — Вона прекрасна, як флюгер-півень,— сказав міський радник, котрий прославився …
Читати далі...
— Вона сказала, що танцюватиме зі мною, якщо я дістану їй червоних троянд,— вигукнув молодий Студент,— але в моєму садку немає жодної червоної троянди! Його почув Соловей у своєму гніздечку на дубі і здивовано виглянув із листя. — Жодної червоної троянди на весь мій садок! — нарікав Студент, і його …
Читати далі...
Щодня, повертаючись із школи, діти за звичкою забігали в садок до Велетня погратися. Це був великий і гарний садок з м’якою зеленою травою, де, немов зірочки, красувалися гарненькі квіти. В садку росло дванадцять персикових дерев, які навесні зацвітали ніжним перлисто-рожевим цвітом, а восени рясно родили стиглі жовтогарячі плоди. На деревах …
Читати далі...
Жив колись король; був він хворий, і ніхто вже не вірив, що він зможе колись одужати. А було у короля три сини, ось засмутилися вони через ту хворобу, зійшли вниз у королівський сад і заплакали. Але зустрівся їм у саду якийсь старий, став про їхнє лихо питати. Вони йому кажуть, …
Читати далі...
Давно-давно жили два брати. От одного разу знайшли вони на дорозі дитятко й коника. Старший каже: – Нехай мені буде дитина й коник. А менший каже: – Ні, нехай мені. І почали вони сваритися. Сварилися, сварилися, а тоді й кажуть: – Підемо до пана, нехай пан нас розсудить. – Ходімо! …
Читати далі...
Жив колись на світі бідний чоловік. Щоночі йому снився син – високий, файний парубок. Але то був тільки сон. Життя минало, та ні маєтку, ні сина – сама біда в хаті. Чоловік мав під горою шмат землі, на якому навіть дурний бур’ян не хотів рости. А одного року була така …
Читати далі...
Давним-давно жили собі два брати. Одному бог дав семеро дітей, а в другого не було й одної. Хоч спочатку ґаздували оба добре, та пізніше той, що мав семеро дітей, приопав, а бездітний – розбагатів. Та й так разбагатів, що не хоче з бідним знатися, лише з панами, з начальниками, з …
Читати далі...💡 Ви знаходитесь у розділі казки.