У глибокому лісі, де сонячні промені грайливо танцювали серед листя, жила маленька фея на ім’я Еліна. Вона була ніжною, мов ранковий туман, і мала найяскравіші крила серед усіх лісових фей. Але був один секрет, який Еліна берегла від усіх: вона не вміла літати. Кожного разу, коли феї злітали в небо, …
Дивитись далі...
У високих небесах, у самому серці Зимового Царства, жила маленька сніжинка на ім’я Лія. Вона була незвичайною: замість звичних шести променів її кришталева форма мала щось схоже на зірку, яка завжди світилася всередині неї ніжним сріблястим світлом. Одного зимового дня, коли інші сніжинки радісно кружляли в морозному танці, Лія замислилася: …
Дивитись далі...
Жила на світі одна жінка, і було в неї дві дочки: одна рідна, а друга — пасербиця. Свою дочку вона любила без тями, а на пасербицю й дивитися не могла, а все через те, що Марушка була вродливіша, ніж її Голена. Добра Марушка навіть не здогадувалась про свою красу, отож ніяк …
Дивитись далі...
В одної бідної вдови був син, якого звали Лібор. Пішов він у світ, вивчився на садівника й повернувся додому. Але вдома йому не було до чого докласти рук, і він подався до королівського замку просити роботи. Його залюбки найняли. Лібор був парубок чесний, роботящий, і за це його всі любили. Вже …
Дивитись далі...
У шевця Марека було двоє синів — Йоза і Янек. Йоза разом із батьком теж шив чоботи, але був парубок гордий і впертий, ні з ким не вмів жити в злагоді й через те ніхто його не любив. А Янек не знав ніякого ремесла, та все, що тільки бачили його очі, зразу ж …
Дивитись далі...
Розповім я вам історію про горобця. Один фермер шукав собі працівника. Дізнався про це горобець, прилетів до нього найматися. — Та що від тебе користі? – здивувався фермер. — А ти мене випробуй. Добре. Спочатку дав йому фермер роботу: зерно молотити в коморі. Взяв горобець ціп і давай бити -молотити. …
Дивитись далі...
Була собі одна мати, й мала вона дочку Геленку. Дочка та була страшенна ледащиця. Якось, коли вона, як звичне, байдикуючи, дивилася у вікно, мати взяла її за руку, повела до струмка й почала там каменем бити по пальцях. Дівчина голосно плакала, У цей час мимо проїздив князь, господар Червоного замку. …
Дивитись далі...
Випало якось молодому королеві розлучитися зі своєю дружиною й вирушити в похід на ворога. Невдовзі після його від’їзду королева народила близнят — двох синів. Радісна вість облетіла все королівство, і гінці негайно подалися сповістити її й королю. Хлоп’ята народилися здорові й росли, як два молоді дубки. Той, що народився на кілька …
Дивитись далі...
В одного бідного селянина не було дітей. Не раз казав він своїй дружині: — Якби Господь послав нам хоч одне дитя, я мав би на старість утіху та й своє майно було б кому залишити. А так не знаю, для кого стараюся. Учув його молитви Господь, і жінка невдовзі народила сина. Хлопцеві …
Дивитись далі...В одному селищі жили колись чоловік та дружина. Чоловіка звали Пеліпе, дружину – Кларою. Пеліпе та Кларі дуже хотілося сина, але вони прожили разом кілька років, а дітей у них не було. Якось увечері вони сиділи біля вікна своєї хатини, дивилися на чужих дітей і розмовляли. – Як я хочу, …
Дивитись далі...У давнину жили в одному селі двоє братів: один – багатий, другий – бідний. Старший брат жив у великому будинку, і добра у нього було видимо-невидимо. А молодший брат із дружиною та дітьми тулився у маленькій хатинці. Односельці не любили старшого брата, він був дуже скупим. Не тільки в будні, …
Дивитись далі...Давним-давно була в Новій Гвінеї така чарівна ріка, що привертала людям молодість. Називалася вона Фляй. Всі, що жили на тому острові, знали про чародійну силу ріки. Знала про неї і дівчина красуня Дандай. Була на тому острові і стара жінка. Розказували, що вона розмовляє з птахами, з вітром, з водою. …
Дивитись далі...Колись – це було за давніх часів – падишахові з міста Лочин наснилася золота рибина. Уранці він скликав своїх візирів і звелів: – Якщо не добудете мені золотої рибини, я вас усіх розжену! Візири заметушилися, мов несповна розуму, всі до одного поприбігали до моря, позакидали вудки й рибальські сіті, але …
Дивитись далі...
Як ти гадаєш, може втекти з дому шафа? Чому посміхаєшся? Думаєш, то жарти? А от і може. Принаймні в казці. Ти не знаєш такої казки? Тоді, прошу тебе, не перебивай. …Одного ранку дівчинка Ганнуся прокинулась і не побачила коло ліжка шафи. Завжди стояла на місці, а тут раптом зникла. Я, …
Дивитись далі...Жив собі, був собі майстер Золоті Руки. Узяв він якось сніпок соломи, виплів солом’яну ляльку. Очі в ляльки — ягоди черемхи, губи — пелюстинкн червоного маку, рисові зернята — зуби. Волосся заплетене в сорок кіс. — Ой, яка ж ти хороша! Ну лиш, потупай ногами, поплещи руками, веселенько на мене …
Дивитись далі...В одного царя було три сини. Як настав їм час одружуватися, покликав він синів і каже: — Любі мої діти, пора вже вам власні родинні кубельця звивати. Ідіть і шукайте своєї долі. Твоя воля, батьку, для нас закон,— відповіли царевичі, поцілували йому руку й почали збиратися в дорогу. Старший син …
Дивитись далі...Жила на світі бідна вдова, було в неї двоє діток: хлопчик і дівчинка. Дівчинку звали Спритниця, а хлопчика — Пагінчик. Спритниця вдома прибирає, мамі допомагає, а Пагінчик з криниці воду носить та хмиз у лісі збирає. Спритниця в печі топить та обід готує, а Пагінчик ягоди та гриби збирає. Спритниця шиє …
Дивитись далі...Жили на світі король із королевою, і народилася в них дочка. Радів король, раділа королева, але недовго тривало їхнє щастя. З’явилася в палац стара відьма і перетворила маленьку принцесу на кобру, наклала на неї закляття: лише тоді повернеться до неї людська подоба, коли торкнеться вона до тіла новонародженої дитини. Вислизнула …
Дивитись далі...
Один чоботар так зубожів, що залишився в нього лише один шматок шкіри на пару чобіт та й годі. Отож викроїв він звечора чоботи, щоб на ранок встати і пошити їх. Сумління в нього було чисте, він ліг собі спокійно в ліжко і солодко заснув… Другого ранку встав той чоботар і …
Дивитись далі...
Шила собі одна жінка, і народився в неї синок. А народився він у сорочці, тому ворожка наворожила хлопцеві, що, коли йому мине сімнадцять років, він одружиться з королівною. Трапилося так, що невдовзі по тому в село завітав король, але ніхто не знав, що то він. І ось король почав розпитувати …
Дивитись далі...
А жив на світі бідний чоловік. Не мав він ніякого майна, крім маленької хатини, нивки і двох чорненьких кудлатих воликів. Забув я сказати, що мав він ще й жінку та цілу громаду дітей. І сам не знав, скільки їх в його тісній хатині пищить, верещить, просить їсти. Пішов якось бідний …
Дивитись далі...
В далеких краях жила собі вдовиця. Малася бідно, бо окрім двох рук нічого в неї не було. Айбо важку працю з радістю переносила, бо тішив її син: він був прекрасний, якого на світі треба пошукати! Але, як каже приказка, красу сховати у мішок не можна. І розійшлася слава про красу …
Дивитись далі...Був цар і мав сина, якого треба було женити. Щоб він міг вибрати собі наречену, цар звелів збудувати недалеко від палацу басейн, наповнити його шербетом – прохолодним запашним узваром із персиків, родзинок та груш – і оголосити, хай жінки та дівчата приходять і беруть його. Не треба було двічі гукати …
Дивитись далі...У одного бідняка було п’ятеро дітлахів — один одного менший. Працював він з ранку до ночі, а спати часто лягав голодним. Ось найнявся він хліб збирати. Стали працівники в ряд і пішли полем. До кінця смуги дістануться — сидять, бідняка чекають. Соромно йому, що він відстає, а сили немає. Як …
Дивитись далі...Була собі колись удова, і мала вона сина. Жили вони в старій, похиленій ха- тинці край села, якраз там, де починалася густа, непролазна хаща. Хлопця звали Ян, бо саме таке ім’я завжди отримував у тих краях перший син у родині, і був він єдиним скарбом цієї убогої жінки. Коли хлопець …
Дивитись далі...
В одній далекій казковій країні жили король з королевою. Була у них дочка на ім’я Адальміна – справжнісінька принцеса. І як до кожної казкової принцеси, на хрестини до неї були запрошені феї – Рожева і Бузкова. Як і належить феям, прийшли вони з подарунками. Рожева фея подарувала новонародженій принцесі величезну …
Дивитись далі...
Містер Стіл – столяр, його кіт Грімбл і блакитний папуга Ерні жили всі разом у маленькому будиночку. Вдень, коли містер Стіл йшов на роботу, Грімбл спав у кухні на стільці, а Ерні стрибав у клітці на жердинці, дивився в дзеркало і клював зернятка. Іноді Грімбл прокидався, потягався, дивився, як Ерні …
Дивитись далі...
Жила колись (і, на щастя, живе ще й нині) одна сім’я, яка мешкала в будиночку, за кілька кілометрів від котрого був великий торговий центр. У цьому торговельному комплексі розмістилося безліч великих і маленьких крамниць, у яких можна було купити буквально все. Сім’я складалася з татка, який працював в офісі, матусі …
Дивитись далі...
Коли добрий король Англії Георг помер, не залишивши спадкоємців, у Лондоні з’явився великий камінь зі сталевим ковадлом. З каменя стирчав глибоко забитий у нього блискучий меч. На лезі біля рукоятки золотими літерами було вигравірувано такі слова: “Той, хто витягне цього меча з ковадла й каменя, стане повноправним королем Англії”. Багато …
Дивитись далі...
Хочу розповісти про дівчинку, яку ти недавно бачив. Пам’ятаєш, у магазині: вона сердилась, аж ніжкою тупала, бо мама не хотіла їй купити… ой, забула що. Чи то іграшку, чи хустинку-носовичка, чи щось інше. А оце дівчинці (звуть її Улянкою) захотілося нової парасольки. — Купи! — смикала вона маму за рукав. …
Дивитись далі...
