Якось до Равлика завiтала Не-Дуже-Чемна-Жаба.
— Запроси мене до своєї хатки, — сказала вона Равликові.
— Але ти у ній не помiстишся, — вiдповiв Равлик.
— Я ж прийшла до тебе в гостi? — спитала Жаба.
— В гостi… — розгублено мовив Равлик.
— Отож ти мусиш мене запросити! — закричала Не-Дуже-Чемна-Жаба.
Ніяково стало Равликові.Справдi, якось негарно виходить.Прийшли до тебе в гостi, а ти не можеш запросити до хатки.
Вилiз Равлик зi своєї мушлi й каже:
— Заходь, будь ласка!
Почала Жаба лiзти.
I вона лiзла, лiзла і пхалася до маленької мушлi, аж доки мушля трiснула й розпалася на двi половинки.
I залишився бiдний Равлик без домiвки.
Вiн збудував собi нову хатку.
Але вiдтодi, як тiльки хтось торкнеться його, Равлик одразу ж ховається.
Вiн думає, що це знову до нього в гостi прийшла Не-Дуже-Чемна-Жаба.
