Раз якось у сільце потрапив Чиж-бідак.
Сердега в нім і бився, і крутився,
А Голуб молодий над ним іще й глумився.
«Ну й сором», — каже: «серед дня, дивак,
Зловився!
Мене б не обдурили так:
За це бо я ручуся сміло».
Аж зирк, і сам в сільце заплутався тоді.
За діло!
То ж, Голубе, вперед не смійсь чужій біді.
Переклад М. Терещенка