Дай, бабусю, поцілуюДитячі вірші Костецького Анатолія Дай, бабусю, поцілую, сивину твого волосся. Теплим диханням зігрію Снігом вибілені коси. Може і на них розтане Лоскотливий іній срібний, Мов химерні візерунки На замерзлій з ночі шибці. Якщо сподобалось? Поділіться з друзями: Вірші для дітей 4-5-6 роківВірші для дітей 7-8-9 роківВірші про родину Можливо вам буде цікаво: Все не так Дитячі вірші Костецького Анатолія Проста арифметика Дитячі вірші Костецького Анатолія Капелюхи для котів Дитячі вірші Костецького Анатолія Дивна звичка Дитячі вірші Костецького Анатолія Про друга Дитячі вірші Костецького Анатолія Кому що сниться Дитячі вірші Костецького Анатолія Буває все Дитячі вірші Костецького Анатолія Джміль про сонечко гуде Дитячі вірші Костецького Анатолія