Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
Вірші про природу
Ранок (уривок з поеми “Сон”)
…Дивлюся — аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає;
Після дощів смарагдова діброва
Після дощів смарагдова діброва,
на білій ріні річка говірка.
І смужка сонця тонко пурпурова
далекий обрій пензликом торка…
Шипшина важко віддає плоди…
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: — Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!…
Я хочу на озеро Світязь
Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничних лісів.
Воно мені виникло звідкись,
у нього сто сот голосів.
Воно мені світить і світить,
таке воно в світі одне…
Сю ніч зорі чомусь колючі
Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:…
Мокровиця
В небі річка заблукала
І дощем на землю впала.
Не сховатися нікуди,
Все намокло: трави, люди.
Змокла в киці і кота
Шерсть до кінчика хвоста…
Крізь хмару
З дідусем жену отару
Крізь вечірню теплу хмару.
І в оцій туманній хвилі —
Білі трави, вівці білі,
І дзвіночки дзвонять збоку…
Весняна музика
Ой, музика гарно грає,
Мило, звучно, дзвінко так,
Півник крилами махає
І дає оркестрі знак…
Зимовий вірш
Сонце вже похиле й смутнувате.
Вже донизу сонечко росте.
Вже йому не треба нахилятись,
щоб у щічки цілувать дітей…
Осінь, гарна молодиця
Осінь, гарна молодиця,
Розгулялась, веселиться,
Прикрасила все барвисто
І шипшинове намисто
Одягла собі на шию…
Химерний березень
Химерний березень! —
Раз плаче, раз сміється, —
Посипле дощиком, сніжечком прикрасить,
Несмілим сонечком крізь хмари обізветься,
Засмучених діток розвеселить…
Про коника та цвіркуна
Поезія землі не вмре ніколи,
Опівдні, як мовчать серед гілок
Птахи в гаю, невтомний голосок
Обнизує покоси й частоколи…
Місяць над Києвом
Чи місяць над Києвом
Сяє так само чудово,
Як сяє над Римом,
А може, й ясніше стократ?…
Дрімають села…
Дрімають села. Ясно ще
осіннє сонце сяє,
та холодом осіннім вже
в повітрі потягає…
Розвивайся ти, високий дубе
Розвивайся ти, високий дубе,
Весна красна буде!
Розпадуться пута віковії,
Прокинуться люди…
Вірші про весну
Все у зелені довкола:
Пасовище і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки…
Вірші про літо
В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце палить…
Вірші про осінь
В зеленім лісі побував
Якийсь художник – і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір…
Вірші про зиму
Зима. І як тут не радіти –
Її давно чекають діти.
І я спішу з морозом, снігом,
Переробляю воду в кригу.
Вечірній марш
Вечоріє. День відходить.
Сонно дихають поля.
Тихі зорі, повні води —
це, дитя, твоя земля!..
Зелена аптека
Аптека зелена,
Зелена аптека!
Від тебе й від мене
Вона недалеко…
Прощання з літом
Усе щільніше тулиться до Бугу
Поголена косою сіножать.
Просвічуються наскрізь лісосмуги —
Сорочі гнізда можна рахувать…
Конвалія
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким…
Тиша морська
В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце…
Джміль про сонечко гуде
Коли надворі дощ іде,
у нас на підвіконні
важкий мохнатий джміль
гуде —…
Спека
Поливаю наш садок,
мов я— прозорий дощик,
і спраглі ротики квіток
радіють краплі кожній…
Відчинене вікно
Сьогодні вранці, в сім годин,
ударив одчайдушний грім,
а там — і блискавка за ним
сяйнула, ніби диво…
Що сталося?
Так сумно навколо,
як в пору осінню.
І сонця — немає,
і небо — не синє…
Зірка
Зірка не спить
у моєму вікні.
Зірці — не спиться.
Не спиться й мені…
💡 Ви знаходитесь у розділі вірші.