В гостях у Діда Мороза
А в Лапландії, дітоньки, гарно!
Я не марно намерзлась, не марно.
Голубі там сніги і заноси
круг хатиночки Діда Мороза…
А в Лапландії, дітоньки, гарно!
Я не марно намерзлась, не марно.
Голубі там сніги і заноси
круг хатиночки Діда Мороза…
Сонце вже похиле й смутнувате.
Вже донизу сонечко росте.
Вже йому не треба нахилятись,
щоб у щічки цілувать дітей…
Дивувалась зима,
чом це тануть сніги,
чом льоди присли 1
всі на широкій ріці…
Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг…
Зима. І як тут не радіти –
Її давно чекають діти.
І я спішу з морозом, снігом,
Переробляю воду в кригу.
У вечір, синій від морозу,
Щеня скавчало на порозі.
Малого вигнали із дому,
Хоч і не винен був ні в чому…
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!…
Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора…
– От на лижах я спустився!
Мчав, як тільки міг!
Та упав і провалився
По коліна в сніг…
Ось і знову зима білоброва
Побілила поля і хати,
Заквітчала у іній діброву,
Через річку наводить мости.
В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: “Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов…”…
«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина…
Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна… шкода волі!…
Я лечу, лечу, лечу –
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз –
Мимо сосен і беріз…
Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села…
Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин…
Погас учора день,
Заплакав Рік Старенький;
Сьогодні розсвіло —
Сміється Молоденький…
Донечко, з добрим ранком!
Глянь за вікно, маленька.
Котик на нашім ґанку
з чорного став біленький…
Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід…
В чистім полі порожньо,
Наче всюди борошно.
То ж не борошно, а сніг
На ріллі заснути ліг…
Снігу, снігу сиплеться довкола.
І садів травнева білизна.
Тільки плаче на морозі гола
Під холодним вітром бузина.…