Давно-давно, розповідають, жили два ледарі. Пішли вони якось у ліс і побачили яблуню. І росли на ній, розказують, смачні-пресмачні яблука:
Ледарі проголодалися. Ось один і каже:
— Слухай-но, давай потрусимо яблуню, хоч яблук поїмо.
— Ще що придумав — трусити дерево. Давай краще ляжемо на землю під яблунею— яблуко само в рот упаде.
Лягли під яблунею, роти порозкривали.
— Послухай-но,— каже один,— якщо яблуко і впаде, його ж жувати доведеться.
— Справді,— погодився другий.
Так і повернулись вони додому голодні.
Можливо вам буде цікаво: