Вірші про Україну
Україна! Слово незабутнє.
Ти моє минуле – славна Русь.
Ти моє сьогодні і майбутнє,
Бо твоїм я іменем зовусь…
Україна! Слово незабутнє.
Ти моє минуле – славна Русь.
Ти моє сьогодні і майбутнє,
Бо твоїм я іменем зовусь…
Ми з тобою нерозлучні цілий день.
Проспівали, мабуть, більше ста пісень.
Ми награлися ляльками і м’ячем,
Ще й на вулиці промокли під дощем…
Мене за довгий язичок
батьки поставили в куток.
Поклявсь я татові і мамі
язик тримати за …
Малювала я картину,
На картині – вовка:
Лапи, хвостик, шию, спину,
Двоє вух, два оки…
Все у зелені довкола:
Пасовище і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки…
В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце палить…
В зеленім лісі побував
Якийсь художник – і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір…
Зима. І як тут не радіти –
Її давно чекають діти.
І я спішу з морозом, снігом,
Переробляю воду в кригу.
Похваливсь гарбуз м’ячу:
– Як захочу – полечу!
І захекав‚ наче міх‚
Та піднятися не зміг…