Джозеф Редьярд Кіплінг

Жив колись, любі мої, в океані кит, який, певна річ, харчувався дарами моря. Поїдав він морських зірок, морських щук, крабів, камбалу, плотву, скатів обох статей, скумбрію, щученят та надзвичайно в’юнких вугрів. Загалом ковтав будь‑яку рибину, яка йому траплялася; гам! – і все. З часом дійшло до того, що в усьому …

Наступна казка розповідає, чому верблюд має великий горб. У перші дні зародження, коли наш світ виглядав іще зовсім новеньким і тварини лише починали служити людині, був собі верблюд, який мешкав серед завиваючої та ревучої пустелі, бо не хотів працювати; та й сам звався ревуном. Отож він їв колючки, шпичаки, тамариск, …

Це, любі мої, розповідь – нова, цікава казка, зовсім не схожа на попередні, – легенда про наймудрішого правителя Сулеймана ібн Дауда; тобто Соломона, сина Давида. Про нього вже складено триста п’ятдесят п’ять оповідей, але моя – інакша. Це казка не про чайку, яка знайшла воду, або про óдуда, який у …

Нашорошуйте вушка і слухайте уважно; то відбувалося… то сталось… словом, то трапилося, мої любі, коли свійські тварини були ще дикими. Собака був диким, кінь був диким, корова була дикою, вівця була дикою, свиня була дикою, і вони самотньо – дикі‑предикі, наскільки це тільки можливо, – блукали дикою місцевістю, вкритою вологими незайманими …

Це, любі мої, трапилося задовго до старовинних‑давніх часів, а саме у дні зародження світу. Якось в один із таких перших днів верховний чарівник узявся за справи. Спочатку він створив Землю, невдовзі – Море, а потім зібрав усіх тварин і загадав їм гратися. – У що ж нам гратись, о верховний чарівнику? – …

Минув тиждень після невеличкого курйозу щодо багра з чорною рукояткою, незнайомця, листа‑малюнка та всього іншого, і Теффімай Металлумай (яку ми, мої любі, продовжуватимемо називати Теффі) знову вирушила зі своїм татком на риболовлю. Щоправда, мати хотіла, аби доця зосталася вдома й допомогла їй розвішувати шкури на спеціальних жердинах для просушування, що …

У прадавні часи, десь наприкінці кам’яної доби, жив собі чоловік. Мається на увазі не ют чи англ і навіть не дравід, ким той цілком міг би виявитися, мої любі, однак то неважливо, чому так не сталось. Ідеться ж про первісну людину, яка вела печерний спосіб життя, мешкаючи у гроті, носила …

Це, любі мої, інша розповідь зі стародавніх часів, десь у самісінькій середині яких жив собі колючо‑голчастий їжак. Мешкав він на березі каламутної ріки Амазонки і живився равликами та усілякою всячиною. Їжачок цей товаришував із неповороткою черепахою, яка теж мешкала на березі каламутної ріки Амазонки і живилася зеленим салатним листям та …

Раніше кенгуру виглядав не таким, яким ми звикли його бачити. Це був зовсім інший звірок, із чотирма короткими лапками, сірий, пухнастий та неймовірно чванькуватий. Одного разу, вдосталь наскакавшись гірськими пагорбами у самісінькому центрі Австралії, попрямував він до молодшого божества Нка. Отже, прийшов наш герой до нього о шостій ранку, якраз …

У ті часи, любі мої, коли живі істоти мали ще однакове забарвлення, леопард мешкав у місцевості, яка називалася Високий Велд. Пам’ятайте, що йдеться не про Низький, не Чагарниковий чи Болотяний Велд, а саме пустельний, спекотливий, осяяний сонцем, Високий Велд із піщаним ґрунтом, рудуватими кам’яними брилами та ріденькими пучками пожовклої присохлої …

В дірі, куди Око Червоне залізло, Гукнуло воно Шкірі Зморщеній грізно. Ось що маленьке Око сказало: «Нагу, виходь, тебе смерть тут застала!» Око до ока й чоло до чола, (Нагу, тремти – твоя сила мала.) Ґерць закінчиться – один з нас помре; (Нагу, до бою! Наша бере!) Ну ж бо, …