TOU
Про півня

Про півня

Колись давно був в нашому селі старий півень. Любив він водити своїх курей у ліс та в поле. Якось півень грібся в землі під деревом і знайшов гаманець, повний золотих та срібних монет. Схопив півень гаманець і мерщій з ним додому! Ніг під собою від щастя не чує, співа на …

Читати далі...
Тесля із Арля

Тесля із Арля

Жив колись у місті Арлі один тесля. Палко любив він своє ремесло, а крім усього іншого, був напрочуд гостинний чоловік. І зайшли якось до нього двоє прочан. Один товстий, з великою бородою, другий – маленький, непоказний. Побачив їх тесля і одразу зметикував, що ніякі вони не прочани. Бородатий – то …

Читати далі...
Про селянина та його пана

Про селянина та його пана

Якось зібрався один селянин на ймення Гаспар повернути панові борг. Прийшов він до пана додому та й питає у наймички: – Чи пан дома? – А де ж іще? Сидить снідає зі своїми приятелями. – То скажи йому, що приніс я позичені гроші. Побігла наймичка і відразу ж сповістила панові: …

Читати далі...
Повернення Ля Раме

Повернення Ля Раме

Солдат Ля Раме повертався з війни додому. Весело й бадьоро йшов він дорогою, радіючи, що невдовзі побачить рідний дім і стару матір. Випало йому по дорозі пробиратися через дрімучий ліс, і тут, у лісі, здибав він вовка, орла та мурашку. Всі троє сиділи на землі коло вбитого ягняти й сперечалися, …

Читати далі...
Бугай-ласун

Бугай-ласун

Ця історія сталася в Анжевілері – маленькому містечку на півночі Лотарінгії. Стояла там церква, стара та облуплена, з глибокими тріщинами в стінах. У ті тріщини залітало насіння різних трав, навіть кілька кущів кривим корінням закріпилися поміж цеглинами. Навесні тут розквітали кульбабки, а влітку так щедро розростався мак-самосій, що здавалося, ніби …

Читати далі...
Вразливий Шустик

Вразливий Шустик

Був собі колись на світі маленький веселий гном. Звали його Шустик. Носив Шустик чепурненький синій каптанчик, чорні лаковані чобітки та яскраво-червоний ковпачок, що сидів у нього на голові завжди трішечки набакир. Гномик був лагідний, ніколи не журився і не цурався ніякої роботи. Щоправда, мав він одну ваду: був надзвичайно вразливий …

Читати далі...

Дроворубова донька

Був собі на світі добрий дроворуб. Щоранку йшов він у ліс і до пізнього вечора рубав там дрова. Мав він трьох дочок-красунь. Щодня котрась із них приносила батькові обід – казанок гарячої юшки. Рубає якось дроворуб дрова і раптом бачить: вилазить із хащі страшний звір, не звір навіть, а справжнє …

Читати далі...

Кобиляче яйце

Анжевілер – маленьке містечко на півночі Лотарінгії. Розкинулося воно неподалік од люксембурзького кордону. Розмовляють там дуже кумедною говіркою, якої не розуміють в інших провінціях. Тому з давніх-давен мешканці Анжевілера зажили поганої слави, їх вважали простачками й дурнями. Мали вони й прозвисько – «заяча юшка», бо коли одного разу заєць, перебігаючи …

Читати далі...
«Піймався, цвіркун!»

«Піймався, цвіркун!»

Колись давно дітям не треба було ходити до школи, та й шкіл тоді не було. Навчав дітей сільський староста, який умів так-сяк читати, писати й рахувати. І всі, хто хотів учитися, збиралися в його домі. Навчалися діти тільки взимку, бо ранньої весни починалась сівба – тут уже не до книжок. …

Читати далі...
Відданиця

Відданиця

У серці Корсіки, поблизу Чінарки, стоїть сувора стрімка гора, яку називають Відданицею, або Нареченою. Здіймається вона на півтори тисячі метрів над морем, і, коли її вершину осяває призахідне сонце, на тлі неба чітко вирізняється постать вершниці. Відданиця – незвичайна гора. Люди розповідають про неї навдивовижу цікаву історію. У маленькому селі …

Читати далі...
Лисиця і куріпка

Лисиця і куріпка

Побачила якось на узліссі лисиця сіру куріпку та й питає: «Скажи-но, куріпонько, як це ти примудряєшся вдень спати?» – А так собі. Сховаю голівку під крильце та й сплю. Ось подивися! Сховала куріпка голівку під крильце. А лисиці того тільки й треба. Стрибнула вона до куріпки, вхопила її за крильце …

Читати далі...

Дік-Дон

Якось до сільського ткача завітав незнайомець. Приніс йому великий моток прядива на полотно. – Я прийду забрати полотно через тиждень. Заплачу тобі дев’ять екю за роботу. Та коли не впораєшся – нарікай на себе. Ткач старанно взявся до роботи, працював ночами, але не встиг виткати й чверті замовленого шматка полотна. …

Читати далі...
Пастушок

Пастушок

У короля і королеви була єдина донечка – принцеса Анн. Росла вона дуже пещеною дитиною. Батьки палко любили доню і в усьому їй потурали. Одного разу принцеса разом з батьками пішла в поле прогулятися. Раптом обіч дороги на лужку побачила вона отару овець, які скубли траву. їй упало в око …

Читати далі...
Качанець, який не хотів рости

Качанець, який не хотів рости

Сидів собі на грядці один качанець капусти і ніяк не хотів рости – хоч ти йому що. – Агов, Антуанет! – гукнув господар. – Чого вам? – Піди-но полий качанець. – Краще я піду погуляю. – Цуцику, ану вкуси неслухняну Антуанет за ногу! – Я краще гризтиму кісточку. – Гілко, …

Читати далі...
Паламаревий собака

Паламаревий собака

Послухайте-но цікаву історію, що сталася в одному селі поблизу Реймса. Стояла в цьому селі стара церква, в якій правив службу такий же старий кюре, тобто священик. Помічників він не мав, окрім безмежно відданого йому, теж старого паламаря. Паламар, хоч був уже старий, всюди встигав: був і дзвонарем, і сторожем, і …

Читати далі...
Мірошників заповіт

Мірошників заповіт

Мав старий мірошник чотирьох синів. Не багатий він був, а все ж таки чотирьох синів виростив і, помираючи, заповів: старшому – вітряка, двом середульшим – півня й драбину, а найменшому – кота. Їм би жити-поживати, дружно гуртом працюючи, якби не старший брат. Як став він хазяїном вітряка, почав присікуватися до …

Читати далі...
Шестеро братів

Шестеро братів

– Діти мої,– мовив старий батько до шістьох синів, які зібралися навколо нього після вечері,– ви знаєте, що я небагатий. Війни – це людське лихо – зовсім розорили мене. Від колишніх достатків лишився тільки старий замок та дрібні угіддя, які нас ще так-сяк годують. Та бачу я, що незабаром ми …

Читати далі...
Учень чародія

Учень чародія

Жив колись у наших краях один бідний селянин, і був у нього син. Син як син, недурний хлопчина, тільки що не лежала його душа до селянської роботи. От і надумав батько відвезти сина в місто – хай, мовляв, побачить, що там люди роблять, роздивиться, та й вибере собі якесь ремесло, …

Читати далі...
Жан-Ведмідь

Жан-Ведмідь

Жила собі на світі дівчинка Орсан. Не мала вона ні батька, ні матері. Збирала сирітка в лісі ягоди, гриби та квіти, продавала багатіям – тим і заробляла собі на хліб. Якось восени, заблукавши в хащах, Орсан наступила на чарівну траву. Кольором схожа на золотаве полум’я, трава вночі випромінювала світло, а …

Читати далі...
Як не вберегли звірі своїх таємниць

Як не вберегли звірі своїх таємниць

Жили колись батько і двоє синів. Старший син був видющий, а менший – сліпий. І ось настав батькові час помирати. Покликав він старшого сина та й каже: – Помираю я, сину, і, крім боргів, нічого після себе не залишаю. Тож прошу тебе: хоч би як скрутно тобі прийшлося, не кидай …

Читати далі...
Необачна дівчинка

Необачна дівчинка

Сердитий осінній вітер віяв на Крезькому плоскогір’ї. Сутеніло. Стомлена маленька Бріджіт поверталася зі школи; у неї боліли ніжки. Воно й не диво: багато бігала на перервах, та й школа була від її домівки аж за п’ять кілометрів. П’ять кілометрів туди та назад… Це далека дорога, навіть коли не стомлені ноги. …

Читати далі...
Просинка

Просинка

Були собі чоловік та жінка, і дуже їм хотілося мати донечку. День і ніч благали долю, щоб послала вона їм хоч крихітну дівчинку. Нарешті знайшлася в них дочка – гарненька, як сонечко, тільки така дрібненька, що її навіть назвали Просянкою. Одна лиш біда: минали роки, всі діти росли, а Просинка …

Читати далі...
Чарівний свищик і золоті яблука

Чарівний свищик і золоті яблука

Жив собі король з красунею донькою, такою гарною, мов ясне сонечко, тільки непокірною і вередливою, як і всі королівські доньки. Коли дівчині минув двадцять один рік, надумав король видати її заміж. Але хто не сватався до принцеси – ніхто їй не подобався. Одначе король-батько наполягав на своєму, і тоді принцеса …

Читати далі...
Вовк і лисиця

Вовк і лисиця

Пішов якось вовк з кумасею-лисичкою на річку рибалити. Наловили вони чимало риби й поскладали її в кошик. – Хто понесе кошик? – питається вовк. – Ти,– відказує лисиця.– в тебе хвіст товстіший. Вона прив’язала кошик до вовчого хвоста, і вони подалися в ліс. Несе вовк важкий кошик, відсапує, аж тут …

Читати далі...

Чарівна скрипка

Молодий хлопець Жан, щоб заробити на хліб, найнявся якось до багатія пасти худобу. А через три роки вирішив піти з ферми і попросив хазяїна сплатити йому зароблене. Хазяїн вийняв з гаманця і дав Жанові три ліарди. Жан попрощався і пішов куди очі дивляться. Ішов він день, ішов другий, а на …

Читати далі...
Золота головня

Золота головня

В Броссельянському лісі стояла хатина, і жило в ній троє братів. Були вони бідні, не мали ні батька, ні матері і працювали від світання до смерку, щоб заробити на хліб. Вони палили деревню на вугілля, а вугілля продавали. Якось увечері, коли вони напалили повну ніч вугілля, Жан, старший брат, сказав: …

Читати далі...
Щасливий Жан

Щасливий Жан

Жив собі в одному невеличкому селі сирота Жан. Кепсько йому велося, голодно й холодно. І надумав він податися в місто. Може, там йому всміхнеться щастя? Спочатку найнявся він до одного пана за слугу. А пан той був не хто інший, як сам диявол. Та звідки ж було знати про це …

Читати далі...
Ніч перед Різдвом

Ніч перед Різдвом

Це сталося напередодні Різдва, в хаті було тихо. Ні шуму, ні крику! Над каміном висіли шкарпетки чекаючи Пера Ноеля. Чи прийде він? Діти лежали у своєму ліжку мріючи про цукерки, печиво, торти. Мама у своїй хустці, і я в шапці, і ви всі готові спати всю цю довгу зимову ніч. …

Читати далі...
Рухливий будинок

Рухливий будинок

Дідусь Луї, друг усіх лісових тварин, помер. Його будинок став порожнім, покинутим на вершині пагорба. І ось восени у відкрите вікно влетіли пташки, застрибнули білки, кролики, мишки і оселилися там. Вони готуються до зими. Їх багато, але кожен знайшов собі місце. Птахи оселилися у спальні, вітальню зайняли кролики, білки зайняли …

Читати далі...
Магія Різдва

Магія Різдва

Жила колись маленька дівчинка на ім’я Хлоя, якій було близько 8 років. У школі всі друзі казали Хлої, що Пера Ноеля не існує, і їй важко було повірити в те, що цей добрий дідусь з довгою білою бородою не є реальним. Вже скоро мало настати Різдво, але Хлоя не відчувала …

Читати далі...

💡 Ви знаходитесь у розділі казки.