Грузинські казки

Був собі один цар і мав одинака сина. Вже коли зовсім старий зробився, навчає цар сина: – Скрізь полюй, де тобі заманеться, тільки на червону гору не ходи, бо живий не вернешся. Де тільки не полював царенко, а на червону гору не йде, не хоче батькового заповіту ламати. Аж якось …

Був собі один чоловік – брехло несусвітнє. Усе життя тільки те й робив, що інших обдурював та обкрадав. Зненавиділи селяни його, не те що в гості кликати, а й вітатися соромилися. Бачить брехун, немає йому життя в селі, узяв свою бурку та й подався світ за очі.

Був собі колись лицар над лицарями – Ростом, і якось заболів у нього зуб, та так, що земля йому вже на землю не схожа, а небо на небо. Ухопив Ростом за ноги кривого дева та й нумо крутити його довкола себе. – Ой, Ростоме, Ростоме,– каже дев,– чи годиться своє …

Здибалися якось ведмідь, вовк і лисиця та й бідкаються, що часто й густо їм доводиться без вечері засинати. Ото й умовилися: що вполюють, порівну ділити. Домовилися та й заприятелювали. По якімось часі подалися всі троє полювати. Коли це біжить сарна. Упіймали вони її, скрутили в’язи, посідали в холодочку та й …

Якось один вовк нажерся м’ясива та й думає: «Боже, скільки я того гріха заподіяв, сходжу оце в Єрусалим та відмолю». Подумав та й подався до Єрусалима. Аж назустріч йому бичок,

Один убогий чоловік мав трьох дочок. Повиростали дівки та й повіддавалися. Старша – за дворянина, середульша – за багатого купця, а найменша – за пастуха. Старші сестри не раз, було, беруть меншу на посміх, але та за своїм пастухом була щаслива й не плакалася. Раз батько занедужав та й кличе …

Були собі чоловік та жінка, і не мали вони дітей. Ото й просять долю, щоб послала їм дитину. Яка б не була, хоч як цуцик, хоч як порося, а вже виростили б. Минуло там скільки часу, й знайшовся у них хлопчик.

Був собі один цар, і мав він трьох дочок та трьох синів. Ось і кличе цар одного разу своїх дітей та й каже: – Старий я вже, скоро помру, глядіть же, не лишайте трону й на один день, бо сяде на нього Чорний візир і вижене вас із дому. Любіть …

Гладка польова миша завітала в гості до хатньої та й питає: – І чого ти, сестро, така дрібна та худа? Таж у хаті і така їжа, й така, либонь, не раз

Один князь багато років провів на чужині і не мав жодних звісток з рідного краю. Коли повернувся додому, назустріч князеві вийшов слуга. – Як справи вдома, Ісако – запитав пан.

Була собі бідна вдова і мала сина-одинака. І не було в них ніякої скотини, тільки один віл. Отож як настає час орати, то в ярмо до вола або син упрягається, або мати. Якось у тих краях мандрував цар та й побачив у ярмі з биком стару матір і сина, що …

Були собі дід та баба, і не мали вони ані лялечки. Аж на старості років знайшлося в них дитятко. Тільки дід недовго тішився, невдовзі й помер. А баба тужила-тужила, що нічим сина

Був собі парубок. Мало що бідний, то ще й такий, що ні в тин ні в ворота. Люди зранку до роботи йдуть, а він по селу тиняється. Аж віддалася за нього одна дівка. Та така бідова, що годі вже чоловіка в гулі пускати: іди та й іди до роботи,

Був собі один хлопчик і мав люту-прелюту мачуху. Ось якось розіслала мачуха збіжжя на сонці сушити й посадила хлопця стерегти, а той і заснув. Налетіли на зерно кури, почали клювати. Мачуха як уздріла, кинулася пасинка бити: – Спиш, ледащо, а кури зерно пожерли! – Стривай, мамо, стривай, щось маю сказати. …

Був собі один чоловік та й мав ледаря-сина, що не заробив за свій вік ані п’ятака. Батько, поки мав здоров’я, то годував, а як занедужав, то тяжко зажурився. Гукає до себе дружину та й каже: – Віддам я все моє добро комусь чужому, бо мій син нездара та ледащо й …

Одна вдова мала ледачого сина. Змалечку звик байдикувати, то й у парубоцтві так. – Ой, сину,– не раз, було, каже мати,– чи на часі твої пустощі, вже ж ти й доріс і бачиш, що я стара та немічна зробилася. А тому байдуже, підобідає, як є що, та й гайда в …

Була собі зайчиха і мала п’ятеро зайчаток. І все б нічого, так у березні такі морози прикрутили, що несила та й годі. Стара зайчиха і сюди, і туди, то казки почне розповідати малечі, то згадає лицарську звитягу славних прадідів, усе хоче якось нагріти діток, А ті поскручувалися та тільки щуляться. …

Був собі чоловік та жінка, а такі убогі, що тільки й мали горщик квасолі. Можна б ізварити, так солі нема. Ото молодиця й каже: – Іди, чоловіче, до міста й купи жменю солі. – Коли я забуду, – каже їй чоловік. – То йди дорогою та й прибалакуй: жменя, жменя.. …

Були собі чоловік та жінка. Цілий день, з ранку до вечора крутився чоловік, як колесо в прядці, а все не міг шматка хліба заробити. Не витримала жінка, розсердилася та й каже чоловікові: – Годі вже нам, Габріеле, черствий хліб їсти! Іди пошукай

Було чи не було… Жив собі на світі бідний сирота. Був він голий як бубон, і один як палець. Якось роздобув сирота лантух зерна, відніс його до млина і змолов. Саме тоді і безбородий шахрай приніс у млин лантух зерна. Виходять вони з млина, а безбородий шахрай і каже сироті: …

Було чи не було… Жили троє братів. Жили вони багато, було в них сила-силенна перлів. Заповів їм перед смертю батько: торгуйте всюди, діти мої, вірте всім, але безбородим шахраям ніколи ні в чому не довіряйте. Минув час. Брати жили не тужили, ні по що в місто не ходили – все …

Жили двоє безбородих шахраїв – Датуа і Петрікела. Взяв одного разу Датуа великий лантух, набив його цибулинням, прикрив зверху двома-трьома клочками вовни й поніс в Імереті – вовну продавати! Піднявся він на Сурамський перевал і дивиться звідти на