У невеличкому селищі край лісу мешкали два друга – Антурам і Сантурам. Чоловіки були різними за вдачею: Сантурам – добрий і працьовитий, а його товариш, навпаки, й за холодну воду не брався. Одного разу Антурам позичив у приятеля тисячу монет, обіцяючи невдовзі повернути. Минув час, але боржник про гроші не …
Читати далі...
Якось сова сіла на дах царського палацу і в садку, на високій пальмі, побачила солов’я. З подивом помітила сова: кожен, хто проходить повз нього, низько, до землі вклоняється. Невдовзі в садок вийшов і сам цар. Він тримав у руках золоту тацю з добірним зерном. Цар поставив тацю під пальмою, і …
Читати далі...
Пролітав якось над річкою соловейко. Бачить — на березі росте кущ. — Ой, який зелений кущ, який гарний кущ! — захоплено вигукнув соловейко. — Яка краса! Таких кущів я зроду не бачив! І соловейко на радощах затьохкав-заспівав. А що ж він мав робити? На те він і соловейко, щоб на …
Читати далі...
Якось один купець привіз собі з чужих країн папугу. Довго жив папуга в господаря, вже й старіти почав. Одного разу купець зібрався в далекі краї – торгувати. Перед від’їздом скликав він своїх родичів і мовив: – Я їду далеко. Кажіть: що кому привезти з далеких країн? Кожне замовляло собі …
Читати далі...
Був собі один хитрий лихвар. Прийшов він якось до селянине й каже: – Колись твій батько позичив у мене сто рупій. Він помер, а боргу не віддав. Оддавай тепер гроші ти! А селянин той жив бідно, від батька йому дістався у спадок тільки клапоть пісної землі, буйвіл та плуг. …
Читати далі...
В одному селі люди казали: де миші з’їдять чавунний казан, там ластівка вкраде семирічного хлопчика. Правда чи ні – судіть самі. Якось розгулялася страшна гроза, і блискавка вдарила в хату одного працьовитого чоловіка. Все його добро згоріло, залишився тільки величезний чавунний казан – такий міцний, що навіть вогонь його не …
Читати далі...
Поміщики всі скупі, але такого скупого, як цей, ще й світ не бачив. Коли він, приміром, наймав когось, то казав: – Плата в мене добра – десять рупій на місяць. Але всі гроші одержиш у кінці року. А як покинеш роботу раніше, то нічого не дам. Зате якщо я сам …
Читати далі...
Пішла якось одинока бабуся до гончаря й купила чотири горщики. Вдома поставила їх рядочком па полиці, а сама взяла борошно й находилася пекти коржі. Бабуся була зовсім старенька, недужа й ходила згорбившись. Руки її вже не слухалися. Місить вона тісто, думає про свою гірку долю та все зітхає. – …
Читати далі...
Жили колись на світі старий із старою. Дітей вони не мали, тож не дивно, що нудилися й без кінця нарікали на долю. Якось сиділи вони невеселі на своєму городі, де на грядках росли гарбузи, і старий скрушно зітхнув: – Ех, якби ж то в нас був синочок… Тільки старий це …
Читати далі...
Була собі колись мати Зірка, і мала вона трьох дітей – Сонце, Вітер і Місяць. От якось вирядилися Сонце, Вітер і Місяць до дядька Грома та тітки Блискавки в гості. Зібралися й пішли. А мати лишилася вдома на господарстві. Сонце та Вітер були невдячні діти, думали тільки про себе. В …
Читати далі...
Жив був цар і мав він трьох синів. А ще був у нього великий пишний садок, і яких тільки дивовижних дерев та квітів не було в тому садку! Та от біда – коли садок укривався цвітом, звідкись вихором налітали коні, трощили дерева, толочили траву й квіти. Сердився цар, наказував сторожі …
Читати далі...
Жив на світі купець, і було в нього двоє, синів. Коли купець помер, молодший син почав гуляти, веселитися, гроші батькові розтринькувати. А старшому братові те не подобалось. «Так він усе добро за вітром пустить,– думав він. – Ні дружини, ні дітей у нього немає, а я людина сімейна, статечна. Якщо …
Читати далі...
У ветхому курені на березі річки жили собі старий і стара. Перебивалися сяк-так: старий рибу в річці ловив, а стара ту рибу варила чи смажила. Як не щастило зловити нічого, то й голодні сиділи. А в річці жила золота рибина–царівна водяна. Якось став старий тягти сіть – і чує, що …
Читати далі...
