Казахські казки

У давні часи жив у степу бідняк. Була у нього чорна юрта, якась худоба. Мав він чотири сини. Наймолодшого сина звали Бекболат. От старий надумав хоч раз у житті поїсти досхочу м’яса. Сказано – зроблено. Увечері зарізали токти. Зібралися усією родиною в юрті, наїлися досхочу м’яса, ще й залишилося. Потім …

Одного разу довелося Алдар-Косе наймитувати у бая. – Як живеться? – запитував він в інших наймитів. – Та так собі,– відповідають вони, – геть забули, який запах у м’яса. – Не вішайте носа, нагодую вас м’ясом за рахунок бая. Наймити похитали головами: – Не звертайся з проханням у юрту, в …

Тільки в лисячій шубі не замерзнеш такої холодної зими! А в драній-предраній кожушині Алдар-Косе мерзнув би щодня. Їхав він якось степом – руки, ноги померзли, ніс посинів, швидше б до теплої юрти дістатися! Вітер свистить, за вуха хитруна хапає. А в степу ніде не видно диму над аулом. Даремно махав …

Було це дуже й дуже давно. Жив тоді на світі бідняк. І було у нього три сини: найменшого звали Жумагельди, середнього Мошкен, а старшого Ашкен. Люди були в захопленні від богатирської сили братів, до того ж брати були схожі один на одного, як три краплі води. Все, що міг, зробив …

Це було дуже давно. Жив у одному місті умілий коваль. Руки його могли зробити все, що спроможний придумати людський розум, але прогодувати себе і дружину коваль не міг. Бідний був народ у тому місті, і коваль, безробітний, голодний, бідував чи не найбільше за всіх. Але ніколи він не тужив, завжди …

У сиву давнину жив у далекому аулі бідняк. Нічого в нього не було, окрім лисячого малахая та коня-інохідця. Малахай уже геть зносився – дірка на дірці, зате кінь був такий, що не було йому рівного в усьому світі: сонце заздрило його красі, вітер заздрив його бігові. В іншому аулі жили …

Жили в степу два брати-бідняки. Пішов старший найматися до бая пастухом. З баєм умова була така: якщо робітник відмовиться від якої-небудь роботи, то нічого за свою працю не матиме. А якщо хазяїн хоч раз розгнівається на робітника,

Бідняк, у якого не було свого жеребця, попросив у бая коня для роботи. Бай дав йому стареньку конячку, а хомута не дав. Узяв бідняк коня й прив’язав до його хвоста воза. Сів і поїхав. Дорогою він ішов непогано, та коли почали підніматися

Дуже давно жили на світі два брати. Старший брат був бідний, а молодший багатий. У молодшого дітей не було. Він займався торгівлею і мав багато грошей. Єдиним багатством старшого брата були два його сини: Хасен і Хусаїн. Влітку, коли

Жив на світі Шигай-бай, прозваний за неймовірну жадібність Шик-бермесом . В усьому степу не було більшого скнари, як він. Багато було у нього баранів, биків та коней. Але скнарість бая не мала меж. Для нього не існувало священного закону. Вхід до юрти Шигай-бая був закритий для подорожніх. За все своє …

Жили колись два бідняки: Асан і Хасен. Асан обробляв клаптик землі, Хасен пас свою маленьку отару. Так вони заробляли собі на прожиток. Асан і Хасен були удівцями. В Асана була вродлива й ласкава донька – його втіха, а в Хасена – сильний і слухняний син – його надія.

Були собі дід та баба. Мали вони коня – баского й сильного. Одного разу відпустив старий інохідця у степ пастися. Пасеться той і раптом бачить – біжить назустріч йому барс. Злякався кінь, але вигляду не подав. Запитує він барса: – Ти хто такий? – Я – ала-барс, цар над усіма …

Давно колись правив світом страшний змій Айдахар. І жив тим, що пив кров. Нікого не жалів. А підлий комар був у нього на побігеньках. Гукнув якось змій комара та й наказує йому: – Облети всю землю й покуштуй кров усіх живих істот. А коли повернешся, розкажеш мені, в кого кров …

У горах блукало голодне собаченя. Побачив його вовк: – Собаченятко! Я тебе з’їм. – Ні, сірий, – каже собаченя,– спочатку ти нагодуй мене, а потім як схочеш – то з’їси. – Гаразд, – мовив вовк.– Іди за мною, та не відставай. Пішли вони разом і незабаром побачили череду. Вовк і …

Одного разу Злий вирушив у далеку дорогу. Він дуже стомився і ледве волочив ноги. Дорогою наздогнав його на коні Добрий. Поговорили вони, аж виявилося, що йдуть в одне й те саме місце. – Посади й мене на коня! – почав благати Злий. – Я дуже стомився. – Коневі важко везти …

Одного разу пішла лисиця пісочком уздовж берега моря. Ліворуч – зелені кущі, праворуч – синє небо, а в морі – рибка так і грає, так і грає. А день спекотний-спекотний. Але не купатися лисиці закортіло, а рибки покуштувати. Іде лисиця, пухнастим хвостом помахує, чорним гостреньким носом понюхує і оченятами на …

Бігла степом лисиця. Назустріч їй поважно іде верблюд. – Гей, горбаню, куди ти простуєш? – запитує у нього лисиця. – Шукаю таких місць, де було б удосталь доброї їжі та свіжої води, – відповідає верблюд. – Візьми й мене, любий, з собою. – Гаразд, ходімо разом. От пішли вони вдвох. …

Колись у лисиці не було хвоста і вона не могла замітати слідів. Якось заліз вовк до лисиці в нору й хотів задушити її. Але лисиці пощастило вискочити через інший

Зловила одного разу лисиця у високій траві перепілку та й каже їй: – Люба сестричко, розсміши мене, а то я тебе з’їм! Бідолашна перепілка й каже: – От відпусти мене, лисичко-сестричко, і я виконаю твоє бажання. Відпустила лисиця перепілку. Привела вона її в аул. Біля старенької юрти баба доїла корову, …

У бідної жінки був один-єдиний син. Пас він якось кіз і побачив у степу табун ланей. Серед них вирізнялася одна – цяткована, з золотими рогами. Потім він знову кілька разів бачив її. Якось сказав юнак матері: – Тричі я бачив цятковану золоторогу лань. Хочу спіймати її і відвести до хана. …

Набридло ослові вантаж носити. Ото й каже якось він верблюдові – своєму товаришеві: – Гей, верблюде, набридло мені вантажі носити: живого місця на спині нема! Втечімо від хазяїна, заживемо на волі, як нам заманеться. Помовчав верблюд та й каже: – Коли на правду йде, то поганий у нас хазяїн: годує …

Одного разу лисиця, черепаха та кліщ випадково натрапили на просо. Думали-гадали, що робити з цим просом і вирішили посіяти, а врожай поділити між собою. Прийшли вони до річки, вибрали найкраще місце. Лисиця лягла під обрив і сказала, що підпиратиме його, щоб він не впав. Черепаха почала орати, а кліщ сіяти. …

Жив на світі собі дурний вовк. Зустрів він одного разу козу та й каже їй: – Зараз я тебе з’їм. – Ну, що ж, коли у мене така доля – я згодна. Але я дуже худа й стара. Краще зачекай-но трішки, я збігаю додому й пришлю тобі свою доньку. М’ясо …

Жив на світі рудий мулла. Найняв він працівника на ім’я Отежан і сказав йому: – Працюй, Отежане, старанно, не лінуйся. Настане час розрахунку, і я щедро обдарую тебе. А поки що не питай мене про гроші, але пам’ятай, що слово мулли твердіше від каменя! Цілий рік працював Отежан на муллу …

У сиву давнину жив зажерливий бай. Було у нього три дорослих неодружених сини. От бай і каже своїм близьким друзям: – Одруження синів украй розорить мене. За кожну наречену мені доведеться давати великий калим. Хай краще вони не поспішають із шлюбом. Одного разу брати зійшлись і стали нарікати на свою …

Жили на світі три мисливці – два бородатих і один безбородий. Якось вони пішли в степ стріляти птахів. Цілий день даремно проблукали і лише надвечір випадково підстрелили дрохву. Ось напнули мисливці намет, розпалили вогнище, хотіли було розділити дрохву, але не знали як: дрохва одна, а їх троє. Бородаті тоді кажуть: …

Дуже давно був собі один хан. Мав він служника на ім’я Бекжан. Украв якось той гроші з ханського палацу. «Як же мені знайти злодія?– думав та гадав хан.– Хоча…» Звелів хан скликати весь народ на бенкет, розставити гостям кибитки, і перед кожним гостем покласти по одному срібному гривенику. «Хто візьме …

Був час, коли Жиренше пас ханських коней. Ось одного разу розбіглися у нього коні по всьому степу. Поїхав юнак їх шукати. Доїхав до перехрестя й нерішуче зупинився. Побачив дівчину, що збирала хмиз, і спитав її: – Красуне, скажи, будь ласка, яким шляхом краще їхати? Дівчина і відповіла: